Девізоров Максим Володимирович
Макси́м Володи́мирович Девізо́ров (нар. 3 лютого 1996, Рівне[джерело?]) — український актор кіно і театру.
Максим Девізоров | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Девізоров Максим Володимирович | |||
Народився | 3 лютого 1996 (28 років) Рівне[джерело?], Україна | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | КНУКіМ | |||
Роки діяльності | 2012 — дотепер | |||
Провідні ролі | Назар Левицький у «Перші ластівки» | |||
IMDb | ID 11344544 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Максим Девізоров у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився 3 лютого 1996 року у Рівному[джерело?]. У 2 роки переїхав до Києва[джерело?]. В акторську професію потрапив в ранньому дитинстві. Ще коли ходив в дитячий садок, Максим разом з братом пройшли кастинг, після якого вони знімалися в рекламі та телешоу[1]. У шкільні роки був ведучим телевізійного проекту «Підсумочки» на Першому Національному каналі. Також грав роль привида в програмі «Обережно, діти». 2009 року Максим Девізоров став частиною першого в Росії музичного спектаклю, ролі в якому виконують тільки діти — «Кольорові сни Еколь». Займався в творчих колективах «Республіка Kids», модельному агентстві «Парадіз». Зніматися почав з 2012 року — з'явився в ролі Ярика у російському молодіжному багатосерійному фільмі «Після школи», який транслювався на російському Першому каналі[2].
Закінчивши школу ходив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на підготовчі акторські курси, вирішив вступати до театрального вишу. Однак з першого разу йому це не вдалося. Вступив до Київського національного університету культури і мистецтв на факультет сценічного мистецтва (творча майстерня Ніни Гусакової[3]). 2019 року отримав диплом за спеціальністю «Режисер драматичного театру»[4].
2017 року став актором «Театру-студії 11» (художній керівник — Влада Білозоренко). Грає у виставах «Політ над зозулиним гніздом» у ролі Вождя, «Хамелеон» у ролі Фредеріка Бурдена, «Тату, ми всі в тумані», «Поїхати не можна залишитися»[5].
Широка популярність прийшла до нього після ролі Дениса Денисенка в молодіжному детективі «Перші ластівки». Продовжив зніматися у «Перші ластівки: Zалежні» 2020 року[4]. Того ж року на екрани вийшла комедія «Fake», в якій актор зіграв одну з головних ролей — Марка[6].
Восени 2021 року взяв участь у зйомках воєнної драми, повнометражного фільму «Мирний-21», прем'єра якого відбулася на початку 2023 року[1].
З початком повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав Збройних сил України (103 ОБрТрО)[1][7].
Особисте життя
ред.У 2020 році перебував у стосунках з акторкою Лілією Цвєліковою, з якою познайомився на знімальному майданчику[8].
Восени 2021 року під час прослуховування на виставу познайомився із акторкою Світланою Гордієнко, з якою згодом почав зустрічатися[9]. У травні 2022-го пара одружуються[10][9]. Весілля відбулося у Дніпрі, куди Максим приїхав на один день зі служби в ЗСУ[9]. У липні 2024 стало відомо, що подружжя розлучилось, пробувши у шлюбі трохи більше двох років[11][12].
Ролі в театрі
ред.- Театр-студія «11» (м. Київ)
Цей розділ статті ще не написано. |
- 2021 — «Поїхати. Не можна. Залишитися» за п’єсою «Залишитись не можна поїхати» Ігоря Носовського; реж. Тетяна Губрій — Макс
- 2021 — «Моменти/Momenti»; реж. Маттео Спіацці (Італія)
Фільмографія
ред.- Кіно
- Телебачення
- 2012 — Після школи — Ярик
- 2016 — Агенти справедливості — Макс
- 2017 — Той, хто не спить — мажор
- 2018 — Краса потребує жертв — Кирило
- 2018 — Виходьте без дзвінка — офіціянт
- 2019 — Новенька — Влад
- 2019 — Перші ластівки — Денис Денисенко
- 2020 — Дільничний з ДВРЗ — Семен
- 2020 — Лікар Віра
- 2020 — Перші Ластівки. Zалежні — Назар Левицький
- 2020 — Fake — Марк
Нагороди
ред.- Орден «За заслуги» III ст. (8 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток української кінематографії, заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, багаторічну сумлінну працю[15][16]
Примітки
ред.- ↑ а б в Максим Девізоров про акторський досвід, службу в ЗСУ і освідчення по відеозв'язку (укр.), процитовано 5 листопада 2023
- ↑ Максим Девізоров. teleportal.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ Максим Девізоров[недоступне посилання]; Факультет театру та кіно КНУКіМ, 2 січня 2021.
- ↑ а б «Перші ластівки: Zалежні»: що відомо про акторів 2 сезону серіалу [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]; 24 Канал, 15 грудня 2020.
- ↑ Максим Девізоров. Актор театру [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]; theatre.love. Процитовано 21 січня 2021
- ↑ «Fake»: Відбулась онлайн прем'єра комедійного вебсеріалу [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]; cinema.in.ua, 28 липня 2020.
- ↑ «Гарний росіянин — мертвий росіянин». Як зірка серіалу Перші ластівки Максим Девізоров зважився на службу в ЗСУ та що робить/де знаходиться. life.nv.ua (укр.). 19 жовтня 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ Справжнє кохання: Хто вона, дівчина Макса Девізорова?. novy.tv. 18 червня 2020. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ а б в Кохання переможе: весільна історія акторів Макса Девізорова та Світлани Гордієнко. vogue.ua (укр.). Vogue Ukraine. 6 червня 2022. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ Відпустили зі служби на Донеччині на день: відомий український актор одружився – фото. ТСН.ua (укр.). 22 травня 2022. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ Акторка Гордієнко розлучається з зіркою Перших ластівок Девізоровим, який у ЗСУ. espreso.tv (укр.). 19 липня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
- ↑ Відома українська акторка розлучилася з чоловіком після двох років шлюбу: «Більше не дружина воїна» (укр.). «ТСН». 20 липня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
- ↑ Наталя БОЛГАРОВА (24 листопада 2019). «Номери» (укр.). «Про кіно та театр Некритичні нотатки глядача про вистави, прем'єри театрів та новинки кіно». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20.
- ↑ Ірина ТАТАРЕНКО (20 січня 2022). #BOOKSHELFY: Максим Девізоров, актор (укр.). «Marie Claire». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2022-1-20.
- ↑ Указ Президента України від 8 вересня 2023 року № 566/2023 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня українського кіно»
- ↑ Актора та бійця 103 бригади тероборони Максима Девізорова нагородили орденом “За заслуги” — admin (укр.). 20 січня 2024. Процитовано 24 січня 2024.
Посилання
ред.- Максим Девізоров на сайті DzygaMDB
- Максим Девізоров [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]; teleportal.ua. Процитовано 19 січня 2021.
- Максим Девізоров [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]; kinorium.com. Процитовано 19 січня 2021.
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |