Даюкку (мід. *Dahyuka; ; асир. Da-a-a-uk-ku) — напівлегендарний політичний діяч Мідії кінця VIII ст. до н. е. Відомий з низки аcсирійських написів та «Історії» Геродота.

Даг'юк(а)
асир. Da-a-a-uk-ku
дав.-гр. Δηϊόκης
невідомо
Династія Мідійська династія (?)
Держава поселення Екбатани(?)
Титул даг'юпаті
Форма влади автократія
Попередник невідомо
Наступник невідомо
Роки правління кінець VIII ст. до н. е.
Біографічні дані
Рік народження невідомо
Батько невідомо
Мати невідомо
Брати, сестри невідомо
дружина невідомо
Діти невідомо

Дейок у Геродота (Історія, Кліо, 96-101)[1]Редагувати

Розлогий опис Геродота щодо Дейока та його нововведень в організації мідійського суспільства має безумовний епічний чи легендарний характер. Отже, Дейок, син Фраорта, завдяки власним здібностям, пройшов шлях від судді до правителя об'єднаних мідійських племен, тобто Геродот називає його фундатором Мідійського царства та, як батька Фраорта, першого з династії мідійських царів. Якщо наслідувати геродотовій хронології (наразі питання її невідповідності хронології реальній поза сумнівом) час його активної діяльності припадає на другу чверть VII ст. до н. е.

Даюкку в ассирійських джерелахРедагувати

Низка написів ассирійського царя Саргона II згадує дрібного правителя, що був залежним від царя Манни, яке, в свою чергу, перебувало у васальній залежності від Ассирії. Отже, Даюкку у 715 р до н. е. зрадив маннейського царя та пристав до царя Урарту Руси I, виславши до почту останнього свого сина як заручника. Після тотальної поразки урартів від ассирійців, Даюкку разом з родиною було виселено за наказом Саргона до міста Хамат у Сирії. В іншому написі згадується поселення Біт-Дайаукку, яке перекладається з ассирійської як «Дім Дайаукку».


Отже, наведені джерела дають підстави для наступних висновків та припущень:

  • Даюкку — історичний мідійський дрібний правитель (вірогідно мід. *dahyu-pati — володар поселення) щонайменше передостаннього десятиліття VIII ст. до н. е.;
  • ймовірно, Екбатани (мід. *hagmatāna — укр. місце зібрань, у порівнянні з реплікою Геродота «і мідійці зібралися в одному місці» (Іст., І, 97)) було засноване власне ним, та у ассирійців мало назву Біт-Дайаукку;
  • теза Геродота, що наступні правителі Мідії є нащадками Даюкку, можлива, але не має переконливих (чи, взагалі, будь-яких) підтверджень;
  • виникнення єдиного Мідійського царства беззаперечно пов'язане не з Даюкку, а з Хшатрітою, якого Геродот помилково називає Фраортом, сином та наступником Дейока.

Даюкку в Аналах ШаррукінаРедагувати

  • Написи II та V у залі палацу у Дур-Шаррукіні.[2]
(75) … У рік сьомий мого панування[3] Руса Урартський надумав зраду проти Уллусуну Маннейського та захопив у нього 22 фортеці; він казав брехливі слова та підозру щодо Уллусуну Дайукку, маннейському наміснику, й прийняв заручником сина його.
(139) У рік дев'ятий мого панування[4] я пішов навалою на країни Елліпі, Біт-Дайаукки[5] та Караллу.
  • «Урочистий напис»[6]
Дайукку з родиною його я виселив та оселив у землях Аматту …[7]

ПриміткиРедагувати

  1. Геродот. Історії в дев'яти книгах. Книга І. Кліо, 96-101
  2. (рос.) И. М. Дьяконов. Ассиро-вавилонские источники по истории Урарту. ВДИ № 2, 1951 г.
  3. 715 р. до н. е.
  4. 713 р. до н. е.
  5. Буквально «Дім Дайаукки»; автор публікації припускає повернення аcсирійцями Дайуки у Мідію та відповідність Біт-Дайаукки Екбатанам.
  6. (рос.) И. М. Дьяконов. Ассиро-вавилонские источники по истории Урарту. ВДИ № 3, 1951 г.
  7. Хамат на річці Оронт, у Сирії.

ДжерелаРедагувати