Даниленко Тетяна Володимирівна
Тетя́на Володи́мирівна Даниле́нко (нар. 30 жовтня 1983, Житомир, Українська РСР) — українська тележурналістка. Донька українського письменника Володимира Даниленка. Випускниця Київського інституту журналістики (2006). Працювала на телеканалах СТБ (2002—2004), 5 каналі (з 2004—2013), «Громадському телебаченні» (з 2013).
| Тетяна Володимирівна Даниленко | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
30 жовтня 1983 (40 років) Житомир |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | журналістка, тележурналістка, радіоведуча |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Батько | Даниленко Володимир Григорович |
| |
Життєпис ред.
Народилася 30 жовтня 1983 року в Житомирі в родині письменника Володимира Даниленка та вчительки української мови[1][2]. З 16 років почала писати до газети «Українське слово»[3].
У 2001 році переїхала з родиною до Києва та вступила до Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка[2][3].
З 2002 року, навчаючись на другому курсі Інституту журналістики, стала кореспонденткою програми «Вікна-столиця» на телеканалі СТБ, де пропрацювала до 2004 року[1][3].
З 2004 до 2006 року працювала кореспонденткою на «5 каналі»[1]. У 2006 році закінчила Інститут журналістики[1]. З 2006 року була ведучою «Часу новин» на «5 каналі», а з 2009 року — ведучою «Часу: підсумки»[1].
З 23 по 25 серпня 2011 року разом з Павлом Кужеєвим проводила телемарафон «Українська незалежність» на «5 каналі», присвячений 20-й річниці незалежності України, що тривав рівно 52 години[4][5]. Завдяки цьому потрапила до книги рекордів Гіннеса і рекордів України як ведуча найдовшого в історії телешоу[6].
Вела програми «Час: Новин» і «Час. Підсумки тижня» на «5 каналі»[7].
Згодом працювала на Громадське.ТВ від початку його створення, а пізніше — на Радіо НВ, де вела вечірні програми [8], звідки пішла після зміни керівництва, та на телеканалі «ZIK», де вела програми «FACE 2 FACE»[9][10], який залишила одразу ж після повідомлення про купівлю телеканалу групою Медведчука-Козака і зміни редакційної політики[11].
Потім з низкою колишніх працівників телеканалу запустила власний «Ютуб-проєкт»[12].
Надалі стала працювати на 24-му телеканалі[13], одночасно виходили програми на Youtube. Після народження другої дитини і згодом початку широкомасштабного вторгнення до останнього часу переважно займалася вихованням сина і максимально обмеживши публічні виступи та журналістку діяльність, обмежившись дописи у соціальних мережах та залученням до волонтерської діяльності. З травня 2023-го повернулася до медіактивності[14].
Нагороди ред.
- 2008 — почесна грамота Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення[15].
- 2011 — Всеукраїнська премія «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг»[16].
Родина ред.
- Батько: Даниленко Володимир Григорович, письменник.
- Донька: Христина (нар. 10 квітня 2008), батько — Каськів Владислав Володимирович, народний депутат України (2007—2012)[2].
- Син: Северин (2022), батько — Білецький Андрій Євгенійович, народний депутат України (2014—2019)[17]
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Тетяна Даниленко [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті «5 каналу»
- ↑ а б в Галина Вакар (6 червня 2008). Тетяна Даниленко народила доньку Владиславові Каськіву. Газета по-українськи. Процитовано 9 квітня 2012.
- ↑ а б в Валентина Самченко (23 вересня 2011). Випробування 52–годинним ефіром. Україна Молода. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 9 квітня 2012.
- ↑ Тетяна Даниленко і Павло Кужеєв працюватимуть у студії 52 години поспіль без перерви на сон. Телекритика. 23 серпня 2011. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2012.
- ↑ Тетяна Даниленко і Павло Кужеєв встановили рекорд: 52 години телемарафону. Телекритика. 25 серпня 2011. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2012.
- ↑ Ведучі — 5 канал. 30 березня 2015. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 9 листопада 2018.
- ↑ чому відома ведуча пішла з «П'ятого каналу»
- ↑ Радіо НВ: хто викликає підвищену підозрілість і що в офісі робить Дарт Вейдер?. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ «FACE 2 FACE» з Тетяною Даниленко на телеканалі ZIK. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
- ↑ До команди телеканалу ZIK приєдналася відома ведуча Тетяна Даниленко. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 13 квітня 2017.
- ↑ Тетяна Даниленко йде з телеканалу ZIK
- ↑ Тетяна Даниленко разом з експрацівниками ZIK запустила ютуб-проєкт
- ↑ Ведуча Тетяна Даниленко повернулася на телебачення
- ↑ [https://www.youtube.com/watch?v=ApMB3B6RVUE Атаки росіян, хабар для голови Верховного Суду та ситуація на фронті]
- ↑ Почесну грамоту від Нацради отримали Андрій Куликов, Ірина Лисенко, Тетяна Даниленко та інші. Телекритика. 7 листопада 2011. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2012.
- ↑ Татьяна Даниленко получила по заслугам. Дуся. Телекритика. 12 жовтня 2011. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
- ↑ Скульптор, аскет та фанат опери: Даниленко привітала Білецького з 44-річчям та розказала цікаві факти про нього
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Даниленко Тетяна Володимирівна |
- Твіттер [Архівовано 23 грудня 2013 у Wayback Machine.] Тетяни Даниленко
Даниленко Тетяна Володимирівна у соцмережі «Facebook»- Офіційний блог Тетяни Даниленко [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті телеканалу Zik
- Офіційний блог Тетяни Даниленко [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті Новое Время
- Канал Тетяни Даниленко [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Youtube
