Дамір Крстичевич (хорв. Damir Krstičević; нар. 12 листопада 1969, Вргорац) — хорватський політик, генерал-майор хорватської армії, заступник начальника Генерального штабу хорватських збройних сил у відставці, віце-прем'єр хорватського уряду і міністр оборони Хорватії в уряді Андрея Пленковича.

Дамір Крстичевич
Damir Krstičević
Дамір Крстичевич Damir Krstičević
Дамір Крстичевич
Damir Krstičević
Заступник прем'єр-міністра Хорватії
19 жовтня 2016 — 13 травня 2020[1]
ПрезидентКолінда Грабар-Кітарович
Зоран Міланович
Прем'єр-міністрАндрей Пленкович
Міністр оборони Хорватії
19 жовтня 2016 — 13 травня 2020[1]
ПопередникЙосип Булєвич
НаступникМаріо Баножич

Народився1 липня 1969(1969-07-01) (55 років)
СФРЮ,
СР Хорватія
Вргорац
Відомий яквійськовослужбовець, політик
КраїнаХорватія
Національністьхорват
ОсвітаВійськова академія ЮНА,
Вест-Пойнт
Alma materВоєнний коледж армії США
Політична партіяХорватська демократична співдружність
Професіявійськовик
Звання генерал-майор

Наймолодший вояк в історії хорватської армії, якому було присвоєно звання генерала.

Життєпис

ред.

Народився у Вргораці, де закінчив середню школу. 1991 року відразу після закінчення Військової академії Югославської Народної Армії у Белграді вступив до лав хорватських збройних сил.[2]

Під час війни Хорватії за незалежність був командиром 115-ї бригади хорватської армії і командиром 4-ї гвардійської бригади та брав участь в операціях «Маслениця», «Зима '94», «Літо '95», «Буря» тощо.[2]

Після війни став командиром 5-го військового округу, на цій посаді його направляли на однорічний вишкіл в американську військову академію сухопутних військ, яку закінчив із відмінним результатом,[2] після чого його призначили заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Хорватії.

У вересні 2000 року був одним із підписантів відкритого листа дванадцятьох генералів від 28 вересня 2000 року, автори якого публічно розкритикували підхід новоутвореного тоді хорватського уряду Івіци Рачана до співпраці з Міжнародним трибуналом для колишньої Югославії, звинувативши його в образі пам'яті про війну в Хорватії.[3] Дамір був наймолодшим із підписаних під листом і одним із двох безпартійних. Наступного дня після оприлюднення листа Крстичевича разом зі шістьма іншими генералами, які тоді перебували на дійсній службі, тогочасний президент Хорватії Степан Месич своїм рішенням відправив у відставку.[4][5]

Вийшовши на пенсію в дуже молодому віці, зайнявся бізнесом у Загребі, де й живе зі своєю сім'єю. Займав посаду менеджера в комп'ютерно-телекомунікаційному підприємстві «King ICT» та голови наглядової ради групи «M San».[3] Також включився у політичну діяльність у рамках Хорватського демократичного союзу, за списком якого на виборах 2011 року отримав мандат депутата хорватського парламенту сьомого скликання. Успішно переобирався депутатом на парламентських виборах в 2015 і в 2016 роках.[6]

16 січня 2018 Крстичевич провів у Загребі офіційну зустріч з міністром оборони України Степаном Полтораком, в ході якої міністри обмінялися думками про можливості розширення двостороннього оборонного співробітництва, зокрема у сфері військово-технічної співпраці, співробітництва оборонних галузей промисловості обох країн та в ділянці навчання і підготовки кадрів.[7] Крім того, Кристичевич і Полторак обговорили стан глобальної і регіональної безпеки та відносини між Україною і НАТО. Також Крстичевич заявив, що «Хорватія підтримує євроатлантичний шлях України та її територіальну цілісність і готова продовжувати підтримувати Україну у зміцненні та реформуванні оборонної і безпекової сфери, передаючи власний досвід».[8]

7 травня 2020 подав у відставку після авіакатастрофи у Задарі, внаслідок якої загинули два військові льотчики.[9] Прем'єр-міністр Андрей Пленкович прийняв відставку наступного дня.[10]

Примітки

ред.
  1. а б Rješenje o razrješenju potpredsjednika Vlade Republike Hrvatske i ministra obrane, 13. svibnja 2020., (»Narodne novine«, br. 57/2020, 15. svibnja 2020.) (хор.)
  2. а б в Samo riječi hvale za načelnika Generalštaba vojske Srbije. Portal Hrvatskoga kulturnog vijeća. 12. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 листопада 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |stranice=, |rad= та |name= (довідка)
  3. а б Croatia's president gives seven generals their marching orders (англ.). theguardian.com. 30 вересня 2000. Процитовано 17 жовтня 2016.
  4. Slobodna Dalmacija [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.] Ne sudite Domovinskom ratu, 29. rujna 2000.
  5. Slobodna Dalmacija [Архівовано 6 січня 2018 у Wayback Machine.] Mesić umirovio sedam generala, 30. rujna 2000.
  6. Ovo su novi zastupnici u Saboru: Pogledajte tko je sve prošao (хор.). vecernji.hr. 12 вересня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  7. Ukrajina i Hrvatska intenziviraju suradnju u području obrambenih industrija [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] (хор.)
  8. Хорватія підтримує євроатлантичний шлях України. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018.
  9. Objavljeni identiteti vojnika poginulih kod Zadra, ministar Damir Krstičević šokirao na konferenciji: "Sa današnjim danom podnosim ostavku" [Архівовано 31 травня 2020 у Wayback Machine.], dnevnik.hr (хор.).
  10. PLENKOVIĆ 'Prihvatio sam Krstičevićevu ostavku, ali ne mislim da je odgovoran za nesreću. Milanović? On laže! Nikada nisam spominjao njegovog oca' (хорватською) . Jutarnji list. 8 травня 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.