Далай-лама X
Цултрім Г'яцо (тиб. ཚུལ་ཁྲིམས་རྒྱ་མཚོ་་་, вайлі: tshul khrim rgya mtsho; 29 березня 1816 — 30 вересня 1837) — 10-й Далай-лама, тибетський релігійний і політичний діяч.
| Далай-лама X | |
|---|---|
| Народився |
25 квітня 1816 Літанг, КНР |
| Помер |
30 вересня 1837[1] (21 рік) Лхаса, КНР |
| Діяльність | політик, письменник |
| Вчителі | Ngawang Nyendrakd[2], Lozang Jampald[2], Gyalwang Chöjé Lozang Trinlé Namgyald[2], Jampal Yeshe Tenpé Gyaltsend[2], Ngawang Chopeld[2] і Ngawang Jampel Tshülthrim Gyatshod[2] |
| Відомі учні | Tatsak 09d[2], O Rö Shyab Drung Lozang Tenpé Gyaltsend[2], Pema Tendzind[2], Ngawang Yeshe Tubtend[2] і Könchok Tenpé Gyaltsend[2] |
| Посада | Далай-лама |
| Конфесія | тибетський буддизм і Rimé movementd |
Життєпис ред.
Народився в скромній сім'ї в Чамдо (Східний Тибет). У 1820 визнаний реінкарнацією Лунгтог Г'яцо, 9-го Далай-лами. В той момент в його родині ще не було іншого спадкоємця, щоб успадкувати господарство [3] [4].
Після того, як Лунгтог Г'яцо помер в 1815, пройшло вісім років, перш ніж новий Далай-лама був обраний. У цей період політичні події були настільки похмурими, що зрештою Палден Тенпай Н'їма, сьомий Панчен-лама, втрутився в процес вибору, і була використана, як один з етапів вибору нового Далай-лами, золота чаша (або "золота урна"), за допомогою якої в перший раз були обрані імена кандидатів.
У 1822 зайняв Золотий Трон, і незабаром після інтронізації він прийняв обітницю послушника (попереднє висвячення) від Палден Тенпай Н'їма, який дав йому ім'я Цултрім Г'яцо [4]. Він же в 1831 році керував прийняттям Цултрімом Г'яцо обітниць повної посвяти (Бгікшу). Далай-ламі Х було тоді 19 років [3].
У 1826 переїхав до монастиря Дрепунг, де освоїв сутри і тантри. Протягом усього життя він широко і ґрунтовно вивчав тибетські буддійські тексти.
У 1831 відновив палац Потала [3].
Він приступив до перебудови економічної структури Тибету, але не дожив до того часу, коли міг би побачити здійснення своїх планів [4].
У Цултріма Г'яцо завжди було слабке здоров'я, він помер в 1837[3].
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122235762 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
- ↑ а б в г The Dalai Lamas // The Office of His Holiness The Dalai Lama. 18 July 2012. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ а б в Khetsun Sangpo Rinpoche . 1982. Life and times of the Eighth to Twelfth Dalai Lamas. The Tibet Journal . Vol. VII Nos. 1 & 2. Spring / Summer 1982, p. 49.