Давньогрецька Гермонаса

Давньогрецька Гермонаса — держава-поліс у Північному Причорномор'ї, розташована неподалік сучасного міста Керч на протилежному березі моря.

Давньогрецька Гермонаса
Зображення
Держава Flag of Russia.svg Росія
Адміністративна одиниця Темрюцький район
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
CMNS: Давньогрецька Гермонаса у Вікісховищі

Координати: 45°13′08″ пн. ш. 36°42′50″ сх. д. / 45.219069000027772631° пн. ш. 36.71406100002777606° сх. д. / 45.219069000027772631; 36.71406100002777606

ЗаснуванняРедагувати

Стале поселення засноване в середині 6 столітті до н. е. вихідцями з Іонії. За одними переказами, засновником міста вважають іонійця Гермона. За іншими переказами місто заснував метіленець Самандр, що помер невдовзі по прибуттю сюди. Владу у місті перебрала на себе його дружина Гермонаса, ім'ям котрої і назвали нове місто.

Розташування і характеристикаРедагувати

Давньогрецька Гермонаса розташована на береговому узвишші неподалік сучасного міста Тамань. Місто було портовим, розташованим на перехресті декількох торговельних морських шляхів. Перші поселення датують початком 6 століття до н. е., котрі ще не були стільки поселенням, скільки пунктом менової торгівлі.

Давньогрецька Гермонаса здивувала науковців культурним шаром (саме в ньому зберігаються і частково консервуються будівельні рештки, кераміка, монети, посуд, прикраси, культові приналежності і поховання). Він досягав 9-10 метрів, у декотрих місцях і дванадцяти.

Появі культурного шару такого типу сприяло декілька факторів. Перш за все — відсутність будівельного каменю, до котрого так звикли греки, що мешкали серед гір. Півострів багатий лише на глини. Саме вона і стала головною сировиною для виготовлення висушеної на сонці цегли великого розміру (до 60 см). Висушена на сонці цегла — нетривкий будівельний матеріал, розмокала, кришилась і псувалась. Тому у додаток до доступної глиняної цегли використовували камінь, що завозили човнами. Камінь йшов на побудову храмів та споруд-скарбниць та на будівництво помешкань для багатіїв.

Будівельна технологіяРедагувати

Помешкання з сирцевої цегли псувались, їх руйнували, вирівнювали земельну ділянку і наново будували нову споруду практично з використанням тої ж будівельної технології. Частка будівельних деталей мала імпортний хактер. Серед них — пошкоджена іонічна капітель від колишньої колони, знайдена при розкопках.

Пересічна архітектура створювалась з очерету, вритого товстим шаром глини. Каркас робили з деревини, на котру кріпили площини з очерету. Житлові будинки і вулиці первісного поселення мали диагональну орієнтацію, що було пов'язано із рибним промислом та морською торгівлею. З десятиліттями більшу роль почало відігравати сільське господарство і залучення до господарства навколишніх земель за містом (так звана хора). Нові житлові споруди і вулиці з того часу отримали південно-північну орієнтацію.

Площа давньогрецької Гермонаси дорівнювала шістнадцяти (16) гектар. Близько 33 відсотків колишнього городища нині втрачено через руйнацію берегів і наступу моря, втрачений і прибережний культурний шар поселення. Археологи домовились проводити розкопки саме на краю узбережжя аби врятувати ці ділянки античного міста для науки до їх зникнення. Зайві ґрунти від розкопаних ділянок вимушено скидають з узвищщя у море, що не до вподоби екологам. Цього можна було би уникнути при створенні нової берегової лінії промислово-будівельним засобом, але грошей на це нема і це не справа археологів.

Гермонаса мала декілька жахливих подій у власній історії, серед них пожежі і руйнація міста під час землетрусу у першому столітті нашої ери. Епіцентр за припущеннями був десь у Криму, але хвиля докотилася і до Грермонаси. Археологи знайшли рештки багатої садиби, площа приміщень котрої досягали до 30 метрів (а двір майже 80 кв.м) і котра якраз і була поруйнована землетрусом. Приміщення були потиньковані і створені стінописи у так званому Першому помпейському стилі. Перший стиль давньоримських фресок ще не відрізнявся складністю, хоча були використані смуги різних кольорів і імітація кольорових сортів мармуру. Частку фресок першого стиля з Гермонаси вдалося врятувати і реконструювати її первісний вигляд.

Доба занепадуРедагувати

З середини третьго століття нашої ери місто потерпало від атак племен готів. До них додалися атаки гуннів. Войовничі гунни поруйнували низку давньогрецьких полісів-держав, котрі припинили власне існування.

Тим не менше Гермонаса не зникла, хоча господарська діяльність і торгівля почали зменшуватись і занепадати. Але на четверте століття прийшовся кінець для античності в цьому регіоні.

Про Гермонасу не забули і невдовзі поселення отримало протекторат від Візантійської імперії. Серед візантійських решток цього періоду — поліхромна візантійська кераміка з хрестами і завозні коринфські капітелі та рельєф із зображенням янгола.

Місцеві культиРедагувати

Про це розповіли епіграфічні написи. На Тамані був локальний культ богині Афродіти. Подібного культа в материковій Греції не було. За переказами змієногі велетні-гіганти докучали богині і та домовилась із героєм Гераклом про їх знищення. Богиня заманювала ворожо налаштованих гігантів у печеру, де на них чекав Геракл і убивав ворогів Афродіти.

У Гермонасі колись знайшли і рельєфи з зображенням велетнів-гігантів, як ілюстрація до цього місцевого міфа. На Тамані знайдено декілька вівтариків, присвячених Афродіті—Апатурі, серед них — постамент для колишньої скульптурки Афродіти з написом-посвятою богині.

Але досить мало решток, що свідчили би про культ богині Деметри.

Торговельні зв'язкиРедагувати

 
Червонолакова таріль, острів Родос, знайдено у Гермонасі.

Про торговельні зв'язки свідчили клейма на ручках амфор, в котрих перевозили такий коштовний товар як оливкова олія та вино. Серед них — Сіноп, Фасос, Кнід тощо.

Про торговельні зв'язки свідчили також численні рештки кераміки — і грубуватої (місцевої і привезеної з Пантікапея), і привезеної з самої Аттики (рештки кілікса з молодою дівчинкою-художницею з пензлями в руці, глеки з зображенням Геракла тощо). Серед розкішних зразків кераміки — червонолакова овальна таріль з ліпленим краєм та зображенням крилатого сфінкса на донці в прямокутній рамці. Подібні тарелі виготовляли на острові Родос.

Про давнину зв'язків з островом Родос свідчив і керамічний глек вишуканої форми з розписом у килимовому стилі[1]. Він був знайдений при розкопках кургану Темір-Гора неподалік сучасної Керчі і датований 7 століттям до н. е. (Державний Ермітаж, Санкт-Петербург[1]). Родоський глек, знайдений у скіфському похованні в кургані Темір-Гора, свідок найранніх торговельних зв'язків між греками і місцевими скіфами, тобто ще до заснування сталого поселення у Гермонасі.

Серед скарбів кераміки — ваза з двома півнями, привезена з Клазомен, котру датують серединою шостого століття до н. е., уламок чорнофігурного киликса з зображенням Діоніса та Аріадни (під час сімпосіума ?), кілікс з зображенням медузи Горгони, низка фінікійських поліхромних скляних флакончиків тощо.

Проблема з театромРедагувати

Решток театру у Гермонасі не знайдено. Але про театр у місті знали. Серед уламків скульптур знайдено голівку теракотової скульптури актора у ролі педанта або педагога.

Період хижацьких розкопок у 19 стРедагувати

Поселення мало не тільки городище, а й захоплювало у васну орбіту приміські землі (хору). Хора мала як садиби, так і власні некрополі і кургани. У одному кургані в кілометрі від Гермонаси було знайдено два кургани на так званій Лисій горі. Тут встигли попрацювати грабіжники. Коли до курганів прибули держслужбовці і археологи, одне поховання вже було спустошене. Єдине, що не могли вивезти грабіжники — важкий мармуровий саркофаг, пограбований і покинутий. Він мав вигляд античної споруди в двосхилим дахом і шліфованими боками. Єдиною оздобою саркофага була серединна смуга розеток по периметру фасадів саркофага, серединки котрих були визолочені. Пошкоджений у 1941—1945 рр. мармуровицй саркофаг був вивезений до Москви і переданий на реставрацію у Державний історичний музей. Згодом саркофаг передали у експозицію історичного музею.

Археологічний музей у ТаманіРедагувати

 
Золота прикраса, знайдена у Гермонасі, 4 ст. до .н. е. Ермітаж

Музей у Тамані існував з 1920-х років. У роки війни 1941—1945 музей був пограбований, а частка археологічних інахідок була вивезена до фашистської Німеччини, серед них була вивезена а ваза з Клазомен з зображенням двох півнів.

Нова споруда музею створена у повоєнний період. В ньому зосерджені всі археологічні знахідки, що стосуються як історії античної Гермонаси, так і місцевих народів від доби античності до кінця середньовіччя — скіфів, готів, гуннів, візантійських греків тощо. До музею передали і частку речей з розкопаних курганів, але всі найбільш коштовні і художньо вартісні знахідки (античні ювелірні вироби, художньо вартісні надгробки і рельєфи, більша частина високохудожньої давньогрецької кераміки) передані до Державного Ермітажу чи до Музею образотворчих мистецтв імені Пушкіна.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Эрмітаж. Культура и искусство античного мира, Ленинград, «Аврора», 1971, с. 106

ДжерелаРедагувати

  • Эрмітаж. Культура и искусство античного мира, Ленинград, Аврора, 1971
  • Археологический комплекс «Гермонасса — Тмутаракань» Автор: В. В. Бондарь, О. Н. Маркова, Э. Р. Устаева ISBN 978-5-904316-10-5
  • Коровина А. К. Гермонасса: античный город на Таманском полуострове / Отв. ред. С. И. Финогенова. — М.: ГМИИ им. А. С. Пушкина, 2002. — 146 с., 56 табл. ISBN 5-89189-004-6.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давньогрецька Гермонаса