Гірчиця (рослина)
Гірчиця, або Сінапіс (Sinapis) — рід олійних рослин родини капустяні (Brassicaceae).
| Гірчиця | |
|---|---|
| |
| Sinapis arvensis | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Гірчиця (рослина) (Sinapis) L. |
| Види | |
|
Sinapis alba | |
 Вікісховище: Sinapis
| |
Назва ред.
Назва роду Sinapis походить від грец. σίνος (sinos) — «шкода» і ὄψις (opis) — «зір», так як при розтиранні насіння з водою виділяється ефірна гірчична олія, яка викликає сльозотечу.
Поширення і екологія ред.
Батьківщиною гірчиці вважається Азія.
Опис ред.
Застосування ред.
Основне призначення рослини в сільському господарстві — видобуток олії.
Завдяки тривалому періоду цвітіння бджоли збирають з неї багато меду.[1]
У воді з додаванням гірчичного порошку добре відмивається жирний посуд і добре відпераються вовняні речі.[1]
Деякі види сарепської гірчиці використовують в їжу як салатну рослину. Гірчицю використовують як приправу до ковбасних і м'ясних виробів, у народній медицині порошок гірчиці п'ють для збудження апетиту і кращого виділення шлункового соку.[1] Розмелені насінини входять до складу «шлункових зборів». Гірчичним борошном навпіл з медом, замішаним на відварі квіток білої лілії виводять ластовиння.[1]
При годівлі корів гірчицею, покращується якість молока, вершкове масло отримує гарний жовтий колір.[1]
У працях Авіценни гірчиця згадується під назвою хардал.[1]
Гірчичну олію широко застосовують в кулінарії, парфумерії, фармацевтиці. Гірчична олія є солодкою і духмяною, хоча сама гірчиця є пекучою і гіркою. Справа в звичайній воді, ферменті мірозині і глікозиді синігріні, які містяться в насінні сарепської і чорної гірчиці.[1] Дія мірозину починається лише у випадку, якщо порошок змочити теплою водою.[1] Глікозид під дією мірозину розпадається на глюкозу, кислий сірчанокислий калій і ефірну олію.[1]
Види ред.
Рід Гірчиця нараховує 6 видів[2]:
- Sinapis alba L. typus — гірчиця біла
- Sinapis alba subsp. alba
- Sinapis alba subsp. dissecta (Lag.) Bonnier
- Sinapis alba subsp. mairei (H.Lindb.) Maire
- Sinapis allionii Jacq.
- Sinapis arvensis L. — гірчиця польова, або гірчиця дика
- Sinapis arvensis subsp. allionii (Jacq.) Baillarg.
- Sinapis arvensis subsp. arvensis
- Sinapis circinata Desf.
- Sinapis flexuosa Poir.
- Sinapis pubescens L.
- Sinapis pubescens subsp. boivinii
- Sinapis pubescens subsp. indurata
- Sinapis pubescens subsp. pubescens.
- Sinapis juncea L. — гірчиця салатна
- Гірчиця чорна
Примітки ред.
Див. також ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гірчиця (рослина) |
Джерела ред.
- Гірчиця [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія