Гіперболічний об'єм

об'єм доповнення зачеплення відносно його повної гіперболічної метрики

В теорії вузлів гіперболічний об'єм гіперболічного зачеплення дорівнює об'єму доповнення зачеплення відносно його повної гіперболічної метрики. Об'єм обов'язково є скінченним дійсним числом. Гіперболічний об'єм негіперболічного вузла часто вважається нульовим. Згідно з теоремою Мостова про жорсткість об'єм є топологічним інваріантом зачеплення[1]. Як інваріант зачеплення об'єм вперше вивчав Вільям Терстон у зв'язку з його гіпотезою геометризації[2].

Гіперболічний об'єм вісімки дорівнює 2,0 298 832

Існує лише скінченне число гіперболічних вузлів з однаковим об'ємом[2]. Мутація гіперболічного вузла матиме той самий об'єм[3], тому є можливість створити приклади з однаковим об'ємом. Більше того, існують довільно великі скінченні множини різних вузлів з однаковим об'ємом[2]. На практиці гіперболічний об'єм дуже ефективний для розрізнення вузлів, що застосовується в перелічуванні вузлів[en]. Комп'ютерна програма SnapPea[en] Джеффрі Вікса[en] обчислює гіперболічний об'єм зачеплення[1].

Гіперболічний об'єм можна визначити для будь-якого гіперболічного 3-многовиду[en]. Многовид Вікса[en] має найменший можливий об'єм серед замкнених многовидів (многовид, на відміну від доповнення зачеплення, не має каспів) і його об'єм приблизно дорівнює 0,9427[4].

Список

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Adams, Hildebrand, Weeks, 1991, с. 1—56.
  2. а б в Wielenberg, 1981, с. 505—513.
  3. Ruberman, 1987, с. 189—215.
  4. Gabai, Meyerhoff, Milley, 2009, с. 1157—1215.

Література

ред.

Посилання

ред.