Гільда «Г. Д.» Дулітл (10 вересня 1886 — 27 вересня 1961) — американська поетеса, романістка і мемуаристка, учасниця авангардної групи імажиністів Езри Паунда і Річарда Олдінґтона; Після смерті перевідкрита як ЛГБТ- і феміністська ікона. Публікувалась під псевдонімом Г. Д.

Гільда «Г. Д.» Дулітл
H.D. in Tendencies in Modern American Poetry, 1917 - cropped.jpg
Псевдо H.D.
Народилася 10 вересня 1886(1886-09-10)[1][2][…]
Бетлегем, Пенсільванія, США[4]
Померла 27 вересня 1961(1961-09-27)[1][5][…] (75 років) або 21 вересня 1961(1961-09-21)[6] (75 років)
Цюрих, Швейцарія[4]
Поховання Пенсільванія
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність поетеса, письменниця, автобіографістка, акторка
Галузь поезія
Alma mater Коледж Брін Мар і Friends' Central Schoold
Знання мов англійська[7]
Батько Charles Leander Doolittled[8]
Мати Helen Eugenia Wolled[8]
У шлюбі з Річард Олдінгтон
Діти Perdita Aldingtond
Автограф "H.D." signature (Tendencies in Modern American Poetry, 1917).svg
IMDb ID 0233230

ЖиттєписРедагувати

Народилася у Бетлегемі (Пенсільванія) у 1886 році.

В 1911 переїхала до Лондона.

Упродовж Першої світової страждала через смерть брата й розрив шлюбу з поетом Річардом Олдінґтоном.

Дулітл приятелювала з З. Фройдом впродовж 30-х і стала його пацієнткою, аби зрозуміти і виразити свою бісексуальність. Була одружена лише раз, зате мала безліч стосунків з обома статями. Вона не відчувала провини за свою сексуальну орієнтацію, тож стала іконою для ЛГБТ- і феміністського рухів, коли її вірші, п'єси, листи і есе були знову досліджені протягом 70-80-х років ХХ століття. 

Кар'єраРедагувати

Публікаці Дулітл у Лондоні після 1911 року надали їй головну роль в рухові імажиністів, що тільки формувався. Харизматична постать, Дулітл була протеже модерністського поета Езри Паунда, який зіграв важливу роль у її кар'єрі. З 1916-17 років працювала літературною редакторкою журналу The Egoist, водночас її поезія з'являлась в англійській періодиці (The English Review та The Transatlantic Review).

Смерть брата та розрив шлюбу багато важили для майбутньої поезії Дулітл. Ґленн Х'юз, авторитетка імажинізму, писала, що «її самотність проривається з її віршів». Дулітл була сильно зацікавлена давньогрецькою літературою, в її поезії присутні запозичення з давньогрецької міфології і класичних поетів. Її робота відрізняється включенням природних сцен і об'єктів, які часто використовуються для зображення конкретного почуття або настрою. 

Вибрані твориРедагувати

Поетичні збіркиРедагувати

  • Sea Garden (1916)
  • The God (1917)
  • Translations (1920)
  • Hymen (1921)
  • Heliodora and Other Poems (1924)
  • Hippolytus Temporizes (1927)
  • Red Roses for Bronze (1932)
  • The Walls Do Not Fall (1944)
  • Tribute to the Angels (1945)
  • Trilogy (1946)
  • Flowering of the Rod (1946)
  • By Avon River (1949)
  • Helen in Egypt, New Directions (1961)
  • Hermetic Definition, New Directions (1972)

ПрозаРедагувати

  • Notes on Thought and Vision (1919)
  • Paint it Today (written 1921, published 1992)
  • Asphodel (written 1921–22, published 1992)
  • Palimpsest (1926)
  • Kora and Ka (1930)
  • Nights (1935)
  • The Hedgehog (1936)
  • Tribute to Freud (1956)
  • Bid Me to Live (1960)
  • End to Torment: A Memoir of Ezra Pound, New Directions (1979)
  • HERmione, New Directions (1981)
  • The Gift, New Directions (1982)
  • Majic Ring (written 1943–44, published 2009)
  • The Sword Went Out to Sea (written 1946–47, published 2007)
  • White Rose and the Red (written 1948, published 2009)
  • The Mystery (written 1948–51, published 2009)

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати