Річард Олдінгтон

англійський поет, прозаїк, критик

Річард Олдінгтон (англ. Richard Aldington; справжнє ім'я Едвард Ґодфрі Олдінгтон (англ. Edward Godfree Aldington), 8 липня 1892 — 27 липень 1962) — англійський поет, прозаїк, критик.

Річард Олдінгтон
англ. Richard Aldington
Народився 8 липня 1892(1892-07-08)[2][3][…]
Портсмут, Гемпшир, Велика Британія[3]
Помер 27 липня 1962(1962-07-27)[1][2][…] (70 років)
Сюрі-ан-Во[1][3]
Країна  Велика Британія[3]
Діяльність поет, перекладач, журналіст, прозаїк-романіст, письменник, біограф, військовослужбовець, літературний критик, редактор
Галузь редагування[5], літературний журнал[5], поезія[5], біографія[5], модерністська література[5] і проза[5]
Alma mater Лондонський університет[3] і Доверський коледжd[3]
Знання мов англійська[2][3][…]
Учасник Перша світова війна[3]
Військове звання солдат
У шлюбі з Г.Д.
Нагороди
IMDb ID 1948007
Aldington, 1931

Біографія ред.

Олдінгтон народився в Портсмуті в сім'ї адвоката і навчався в Дуврському Коледжі та в Лондонському Університеті. З огляду на фінансові труднощі йому не вдалося одержати вчений ступінь. У 1911 році він зустрів свою майбутню дружину, поетесу Гільду Дулітл. Двома роками пізніше вони одружилися. Їхнє немовля виявилося мертвонародженим.

Роки імажизму ред.

З 1912 Річард Олдінгтон входив до гуртка імажистів, разом з Гільдою ​​Дулітл, Томасом Ернестом Гьюмом і Френсісом Стюартом Флінтом, до яких пізніше приєднався Езра Паунд. Олдінгтон був учасником всіх імажизьких антологій, редагував журнал «The Egoist» (1914—1917) і вважається одним з головних представників імажизму як літературного напряму. У 1914 році імажисти опублікували антологію своєї поезії «Des Imagistes». З 37 віршів, що увійшли до збірки, 10 належали Олдінгтону. У ці роки він також перекладав давньоримських і давньогрецьких поетів. Разом з іншим літератором, близьким до імажизького кола, Джоном Курносом, Олдінгтон в 1916 році вперше переклав англійською мовою роман Федора Сологуба «Дрібний біс».

Перша світова війна і повоєнні роки ред.

Олдінгтон був учасником Першої світової війни. У 1916 році він почав службу рядовим, був прикомандированим до Royal Sussex Regiment, пізніше став офіцером і служив на Західному фронті. У 1917 році він був поранений і лікувався в шпиталі. Війна різко змінила світовідчуття Олдінгтона, наклавши відбиток суворої гіркоти і безнадії на всю його подальшу творчість. Написана в ці роки книга віршів «Образи війни» вважається однією з кращих книг в історії англомовної поезії. Після війни Олдінгтон страждав від маловивченого в ті роки посттравматичного стресу.

Олдінгтон і Гільда ​​Дулітл з 1915 році жили окремо один від одного. У 1919 році Олдінгтон і Гільда ​​спробували врятувати свій шлюб. До цього часу Гільда ​​народила дочку від Сесіла Грея, друга письменника Девіда Герберта Лоуренса. Гільда ​​Дулітл жила з Греєм, поки Олдінгтон був на фронті. Врятувати шлюб їм не вдалося, і фактично вони розлучилися, хоча розлучення оформили лише в 1938 році. Вони зберегли дружні стосунки до кінця життя.

Двадцяті й тридцяті роки ред.

У двадцяті роки Олдінгтон, до того відомий в основному як поет, став приділяти все більшу увагу прозі. Його роман «Смерть героя» (англ. Death of a Hero; 1929), частково автобіографічний, входить нині до числа найвідоміших антивоєнних романів, поряд з романами Ремарка і Хемінгуея. Книга повістей «М'які відповіді» (1932) продовжила цю лінію у творчості письменника. Наступний роман письменника, «Усі люди — вороги» (1933), також був просякнутий неприйняттям мілітаризму, хоча й є більш світлою і навіть життєствердною книгою, ніж «Смерть героя».

Сорокові і п'ятдесяті роки ред.

В середині 1940-х років письменник переїхав до США, де почав писати біографії. Написана ним в 1946 році біографія герцога Веллінгтона «A Life of Wellington: The Duke» була нагороджена престижною британською літературною премією імені Джеймса Тайта Блека (англ. James Tait Black Memorial Prize). Він також опублікував книги про письменників Роберта Луїса Стівенсона і Девіда Герберта Лоуренса. Викривальна книга Олдінгтона «Lawrence of Arabia: A Biographical Inquiry» про іншого Лоуренса — Томаса Едварда — Лоуренса Аравійського, що вийшла в 1955 році, була прийнята в Англії вороже, і письменник вирішив не повертатися на батьківщину.

Ближче до кінця життя він переселився із США до Франції. Незадовго до смерті Олдінгтон приїжджав до СРСР.

Спадок ред.

Сучасники називали Олдінгтона найбільш «англійським» письменником свого століття . Його ім'я викарбувано у Вестмінстерському абатстві на камені з іменами шістнадцяти «поетів великої війни».

Вибрана бібліографія ред.

  • 1915 «Образи (1910—1915)» / Images (1910—1915)
  • 1919 «Образи бажання» / Images of Desire
  • 1915 «Образи війни» / Images of War
  • 1919 «Війна і любов: Вірші 1915—1918» / War and Love: Poems 1915—1918
  • 1923 «Заслання та інші вірші» / Exile and Other Poems
  • 1929 «Смерть героя» / Death of a Hero
  • 1931 «Дочка полковника» / The Colonel's Daughter
  • 1932 «М'які відповіді» (п'ять повістей) / Soft Answers
  • 1933 «Всі люди — вороги» / All Men Are Enemies
  • 1934 «Жінки повинні працювати» / Women Must Work
  • 1938 «Семеро проти Рівза. Сатиричний роман» / Seven Against Reeves: A Comedy-Farce
  • 1939 «Відторгнутий гість» / Rejected Guest
  • 1946 «Герцог (життя Веллінгтона)» / A Life of Wellington: The Duke
  • 1950 «Вдячність (життя Д. Г. Лоуренса)» / An Appreciation: D. H. Lawrence 1885—1930
  • 1954 «Самозванець Лоуренс: Людина і легенда» / Lawrence L'Imposteur: T.E. Lawrence, The Legend and the Man
  • 1957 «Портрет бунтаря: Життя і праці Роберта Льюїса Стівенсона» / Portrait of a Rebel: The Life and Work of Robert Louis Stevenson

Примітки ред.

Література ред.

Видання ред.

  • Олдінгтон Річард. Смерть героя / Перекл. з англ. Ю. Лісняк; Передм. І. Києнко / Річард Олдінгтон. — К. : Дніпро, 1988. — 341 с.

Дослідження і біографії ред.

  • Урнов М. В. Ричард Олдингтон. — М.: Высшая школа, 1968. — 80 с.

Посилання ред.

  • Олдінґтон, Річард // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 291. — ISBN 966-692-744-6.