Гілберт Маррі
Ґілберт Ма́ррі | |
---|---|
George Gilbert Aimé Murray | |
Ім'я при народженні | англ. George Gilbert Aimé Murray |
Народився | 2 січня 1866[1][2][…] Сідней, Австралія |
Помер | 20 травня 1957[4][1][…] (91 рік) Оксфорд, Англія, Велика Британія |
Країна | Австралія |
Діяльність | мовознавець, класичний філолог, викладач університету, драматург, класицист, політик, перекладач, письменник |
Alma mater | Оксфордський університет |
Галузь | мовознавство, мітологія, перекладознавство, художня творчість, публіцистика |
Заклад | Гарвардський університет |
Посада | королівський професор |
Науковий ступінь | Доктор права (LLD) університету Глазго (1900). |
Членство | Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук World Brotherhood Federationd[5] |
Відомий завдяки: | дослідженню мітології, мовознавства, перекладам античних драматургів |
Батько | Теренс Обрі Маррі |
Мати | Аґнес Енн Едвардс |
Брати, сестри | Х'юберт Маррі |
У шлюбі з | Мері Генрієтта Говард |
Діти | 5 дітей, серед них: сини Безіл і Стівен, донька Розалінда |
Нагороди | двічі номінувався на Нобелівську премію миру. Орден Заслуг в 1941. Член Британської Академії. |
Гілберт Маррі у Вікісховищі |
Джордж Ґілберт Еме Ма́ррі (англ. George Gilbert Aimé Murray ['mʌrɪ]; нар. 2 січня 1866, Сідней, Австралія — пом. 20 травня 1957, Оксфорд, Велика Британія), також можливі звучання прізвища: Ма́ррей, Му́ррей, Мю́ррей — англійський філолог-класик, письменник, перекладач, публіцист, авторитетний публічний інтелектуал.
Життєпис
ред.Батько за походженням ірландець, член парламенту Нового Південного Уельсу.
Мати за віросповіданням протестантка, керувала школою для дівчаток. У 1877 році разом із сином переїхала до Англії, де 1891 року померла.
Ґілберт закінчив Коледж святого Івана в Оксфорді. У 1889–1899 р. — професор в Університеті Глазго, залишив посаду через поганий стан здоров'я. Потім кілька років займався літературою, театром і політикою. У 1905 р. повернувся до Оксфорду членом Нью-Коледжу, з 1908 р. — королівський професор. У 1925–1926 рр. викладав лекції Чарльза Еліота Нортона в Гарвардському університеті.
Дружина — леді Мері Генрієтта Говард, донька дев'ятого графа Карлайла. У подружжя було п'ятеро дітей. Син Гілберта Маррея — Безіл дружив з Івліном Во та став прообразом Безіла Сила в романах «Чорна напасть» і «Не шкодуйте прапорів». Донька Розалінда вийшла заміж за історика Арнольда Тойнбі. Другий син Стівен став відомим адвокатом і громадським діячем.
Наукова діяльність
ред.У дослідженнях грецького театру та грецької релігії був близький до Джейн Елен Гаррісон, з якою познайомився 1900 р., та до ритуальної школи (Кембриджські Ритуалісти).
Письменницька творчість
ред.У поезії — послідовник Суінбьорна. Перекладав п'єси Есхіла, Софокла (переклад Царя Едіпа був замовлений йому Йейтсом), Евріпіда, Арістофана, Менандра. У його перекладах ці п'єси були в той час поставлені в лондонському Ройал-Корт у театрах США.
Політична діяльність
ред.Протягом усього життя підтримував Ліберальну партію. У 1901–1902 р. зблизився з Незалежною робітничою партією. Після закінчення Англо-бурської війни 1899–1902 р. відійшов від активної політичної діяльності та повернувся до перерваної академічної кар'єри. Виступав активним політичним журналістом і письменником. Брав участь у роботі Ліги Націй, зблизився на цьому підґрунті з Гербертом Веллсом.
Вибрані публікації
ред.Праці з класичної літератури
ред.- Історія давньогрецької літератури / A History of Ancient Greek Literature (1897)
- The Rise of the Greek Epic (1907)
- Greek Historical Writing, and Apollo: Two Lectures (1908, разом з Ульріхом фон Вілламовіц - Меллендорф)
- Ancient Greek Literature (1911)
- Four Stages of Greek Religion (1913)
- Евріпід і його епоха / Euripides and his Age (1913)
- Гамлет і Орест / Hamlet and Orestes: A Study in Traditional Types (1914)
- Філософія стоїків / The Stoic Philosophy (1915)
- Aristophanes and the War Party, A Study in the Contemporary Criticism of the Peloponnesian War (1919)
- Greek Historical Thought: from Homer to the Age of Heraclius (1924, разом з А. Дж. Тойнбі)
- Five Stages of Greek Religion (1925)
- Класична традиція в поезії / The Classical Tradition in Poetry (1927, нортонівскі лекції)
- Aristophanes: A Study (1933)
- Aeschylus: The Creator of Tragedy (1940)
- The Wife of Heracles (1947)
- Greek Studies (1947)
- Hellenism and the Modern World (1953, радіобесіди)
Літературні праці
ред.- Gobi or Shamo, роман (1889)
- Carlyon Sahib, драма (1899)
Есе, статті, памфлети
ред.- Лібералізм та імперія / Liberalism and the Empire: Three Essays (1900, у співавторстві)
- Thoughts on the War (1914)
- The Foreign Policy of Sir Edward Grey, 1906—1915 (1915)
- Ethical Problems of the War (1915)
- Herd Instinct and the War (1915)
- How can war ever be right? ' (1915)
- Impressions of Scandinavia in War Time (1916)
- The United States and the War (1916)
- The Way Forward: Three Articles on Liberal Policy (1917)
- Great Britain's Sea Policy — A Reply to an American Critic (1917)
- Faith, War and Policy (1917)
- The League of Nations and the Democratic Idea (1918)
- Religio Grammatici: The Religion Of A Man Of Letters (1918)
- Satanism and the World Order (1920)
- The League of Nations and its Guarantees (1920)
- Essays and Addresses (1921)
- The Problem of Foreign Policy: A Consideration of Present Dangers and the Best Methods for Meeting Them (1921)
- Tradition and Progress (1922)
- The Ordeal of This Generation: The War, the League and the Future Halley Stewart Lectures 1928 (1930)
- The Intelligent Man's Way To Prevent War (1933, у співавторстві)
- Problems of Peace (1933, у співавторстві)
- Then and Now (1935)
- Liberality and Civilisation (1938)
- Stoic, Christian and Humanist (1940)
- The Deeper Causes of the War and its Issues (1940, у співавторстві)
- Anchor of Civilisation (1942)
- Myths and Ethics, or Humanism and the World's Need (1944)
- Humanism: Three B.B.C. talks (1944, у співавторстві)
- Victory and After (1945)
- From the League to the U.N. (1948)
- Spires of Liberty (1948, у співавторстві)
- Andrew Lang: The Poet (1948)
- The Meaning of Freedom (1956, у співавторстві)
- Humanist Essays (1964)
Публікації російською мовою
ред.- З книги Пять стадий греческой религии [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Greek Poetry and Life / Essays presented to Gilbert Murray on his Seventieth Birthday, 2 January 1936. London: G. Allen & Unwin, 1936 (перевидано 1967)
- Gilbert Murray, an unfinished autobiography. With contributions by his friends / Ed. by Jean Smith and Arnold Toynbee. London: Allen and Unwin, 1960
- West F. Gilbert Murray, a life. London: Croom Helm; New York: St. Martin's Press, 1984
- Wilson D. Gilbert Murray, OM, 1866—1957. Oxford: Clarendon Press; Oxford; New York: Oxford UP, 1987
- Gilbert Murray reassessed: Hellenism, theatre, and international politics / Ed. by Christopher Stray. Oxford: Oxford UP, 2007
Визнання
ред.Нагороджений ступенем доктора права (LLD) університету Глазго (1900). У 1912 відмовився від лицарського звання. Отримав Орден Заслуг в 1941. Член Британської Академії.
Цікаві факти
ред.Став прототипом Адольфуса Казінса в драмі Бернарда Шоу Майор Барбара.
Примітки
ред.- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://archive.org/details/worldbrotherhood00worluoft/
Посилання
ред.- http://www.universitystory.gla.ac.uk/biography/?id=WH2276&type=P [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|