Гюнтер Йостен
Гюнтер Йостен (нім. Günther Josten; 11 листопада 1921, Гамм — 7 липня 2004, Ауріх) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, оберлейтенант люфтваффе вермахту, оберст Генштабу люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Гюнтер Йостен | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Günther Josten | |||||||||
| Народився |
7 листопада 1921 Гамм, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія | ||||||||
| Помер |
7 липня 2004 (82 роки) Аурих, Нижня Саксонія, Німеччина | ||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Військове звання | Оберст | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія ред.
В січні 1940 року вступив в люфтваффе. Після закінчення льотної підготовки в листопаді 1941 року зарахований у винищувальну групу «Тронгейм». У вересні 1942 року переведений в 3-ю ескадрилью 51-ї винищувальної ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. Свою першу перемогу здобув 23 лютого 1943 року. З 18 липня 1944 року — командир 3-ї ескадрильї 51-ї винищувальної ескадри. 20 липня 1944 року здобув свою 100 перемогу. Всього за час бойових дій здійснив 420 бойових вильотів і збив 178 літаків, з них 177 радянських (зокрема близько 70 Іл-2). 6 травня 1945 року взятий в полон британськими військами у Фленсбурзі. 30 жовтня 1945 року звільнений.
В 1956 році вступив у ВПС ФРН. З 29 травня 1962 року — командир 71-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен». 31 березня 1981 року вийшов у відставку.
Звання ред.
- Унтерофіцер (31 липня 1941)
- Фельдфебель і кандидат в офіцери (1 липня 1943)
- Оберфельдфебель (1 серпня 1943)
- Лейтенант (5 лютого 1944)
- Оберлейтенант (1 листопада 1944)
- Гауптман (22 листопада 1956)
- Майор (6 березня 1959)
- Оберстлейтенант (3 червня 1962)
- Оберст Генштабу (14 червня 1965)
Нагороди ред.
- Нагрудний знак пілота
- Залізний хрест
- 2-го класу (4 квітня 1943)
- 1-го класу (12 липня 1943)
- Почесний Кубок Люфтваффе (31 серпня 1943)
- Німецький хрест в золоті (17 жовтня 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (5 лютого 1944)
- дубове листя (№ 810; 28 березня 1945)
- Авіаційна планка винищувача в золоті із застібкою «400»
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1980)
Бібліографія ред.
- Gefechtsbericht — Kriegstagebücher 1939—1945. Kommodore in der Starfighter-Krise. Hrsg.: Kurt Braatz und Wilhelm Göbel, NeunundzwanzigSechs Verlag, Moosburg 2011, ISBN 978-3-9811615-7-1
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001