Гутянко Микола Наумович

Гутянко Микола Наумович — радянський літун, ветеран війни, учасник бойових дій. Народився 06.12.1916 року на хуторі Каплиця Глухівського району Сумської області, за старим поділом. Помер 1999 року у Луцьку, похований у селі Гаразджа Волинської області Луцької міської територіальної громади.

Гутянко Микола Наумович
Ім'я при народженні	Микола
Народився	6 грудня 1916(1916-12-06) Каплиця (хутір)
Помер	1999(1999) Луцьк
Поховання	Гаразджа
Громадянство	Російська імперія, УНР, СРСР,  Україна
Національність	українець
Діяльність	літун
Посада	капітан технічних служб
Військове звання	Капітан
Рід	Гутянко
Батько	Наум
У шлюбі з	Мотря
Діти	Анатолій, Антоніна

Сім'я

Народився у сім'ї звичайного селянина. Його батько працював візником у місцевих поміщиків на хуторі Воздвиженськ Шосткинського району (раніше Глухівського). Майже всі його брати служили у Радянській Армії. У сім'ї було 7 дітей, Мотря 1897 р.н., Катерина 1900-15.10.1901,Семен 1900-21.03.1901, Юліан 20.06.1902-01.04.1903, Лаврентій 08.08.1904-?, Іван 1906-1942, Ягор (Георгій) 07.08.1912-21.01.1984, Степан 27.07.1914-13.11.1941, Микола 06.12.1916-1999.

Його брата Степана, лейтенанта було розстріляно 1941 року за сфабрикованою справою, у дезертирстві.

Життєпис

З 1937 року починає свою службу у Радянські Армії. Брав участь у Другій світовій війні у якості пілота, лейтенант, а потім, капітан технічних служб. Мав поранення. Після війни продовжив службу до 1960 року. Проживав у Луцьку. Мав сина Анатолія та двох дочок, Антоніну та Віру. Антоніна померла у дорослому віці.

Нагороди

Був нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій вітчизняній війні 1941–1945 рр.», Медаль «За бойові заслуги», Медаль «За взяття Кенігсбергу», Орден Червоної Зірки, Орден Вітчизняної війни II степеню.

Див. також

• Каплиця (хутір)
• Гута (хутір)

Джерела