Гута (промисел)

Гу́та (через пол. huta від давн.в-нім. hutte, hutta — «хата», «халупа», «скляний чи металургійний завод») — підприємство мануфактурного типу, де вироблялося скло та скляні вироби. В українській і білоруській мовах (чи то у загальній руській мові) гутами здавна називали місця, де виробляли скло й різні вироби з нього, а згодом — склоробні заводи.

Гута в селі Гута-Катюжанська. Малюнок 1851 р.

Працівник гути називався гу́тником.

Історія

На території України гути будували ще за часів Київської Русі.

Виробництво скла потребувало поташу. Місця перепалення деревини для добування поташу називались будами. Часто гути і буди в інтересах виробництва розташовували поряд. Печі для виплавлення металу комбінувалися з кузнями. Пізніше на їх місці виникали населені пункти з тими ж назвами.

На території України є близько 90 населених пунктів, що називаються Гута або мають назви, похідні від слова «гута» Стара Гута, Нова Гута. Збереглось і багато відповідних назв урочищ: Гутище, Гутисько — давні місця виробництва скла.

Інші тлумачення

У польській мові термін huta означає промислове підприємство, що займається виплавкою металу із руди, а також його обробкою. Зокрема, у Польщі є підприємства «Гута Ченстохова», «Гута Стальова Воля» та інші.

Див. також

• Сиродутне горно
• Гутне скло
• Скляна промисловість
• Скляний завод

Джерела

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Димарка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.