Густав Вайганд
Вайганд Густав (нім. Gustav Weigand, 1 лютого 1860, м. Дуйсбурґ — 8 липня 1930, Бельгернгайн, поблизу Лейпцига) — німецький романіст і балканіст. Професор Лейпцизького університету.
Густав Вайганд | |
---|---|
нім. Gustav Weigand | |
Народився | 1 лютого 1860[1][3] Дуйсбурґ, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[2] |
Помер | 8 липня 1930[1][2][3] (70 років) Бельгерсгайн, Лейпциг, Саксонія[2] |
Країна | Німеччина[4] |
Діяльність | мовознавець, викладач університету |
Галузь | етнографія[5], румунська[5], арумунська мова[5], діалектологія[5] і мовознавство[4] |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[6] |
Відомі учні | Stoyan Romanskid |
Знання мов | німецька[1][5][7] і болгарська[7] |
Заклад | Лейпцизький університет[4][8] |
Членство | Болгарська академія наук, Румунська академія і Macedonian Scientific Instituted |
1893 заснував Інститут румунської мови та його науковий орган «Jahresbericht des Institut fur rumänische Sprache zu Leipzig» («Річний звіт Інституту румунської мови в Лейпцигу»), був редактором (до 1894) цього видання.
У 1925—1930 редагував науковий журнал «Balkan-Archiv» («Балканський архів»).
Вивчав українські говори Буковини і Бессарабії (праця «Діалекти Буковини й Бессарабії»), досліджував лексику та етнографію румунських вівчарів. Його праця «До термінології молочного господарства» (1910) має важливе значення для дослідження лексики українських говорів району Карпат.
Література
ред.- Й. О. Дзендзелівський. Вайганд Густав // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Вейганд Густав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Вейганд, Густав // Варлен — Венглейн (БСЭ1) — 1928. — Т. 9. — С. 179.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119052679 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ Вейганд, Густав // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 377. — 956 с.