Відкрити головне меню

Гу́річев Андрі́й Ві́кторович (26 червня 1991, Новомиргород[1] або Кіровоград[2] — 5 серпня 2015, Ленінське, Донецька область) — український військовослужбовець, вояк-доброволець (позивний «Барс»), командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Чемпіон світу з пауерліфтингу. Загинув під час російсько-української війни.

Гурічев Андрій Вікторович
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png Лейтенант
Гуричев Андрій Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 26 червня 1991(1991-06-26)
м. Новомиргород, Кіровоградська область
Смерть 5 серпня 2015(2015-08-05) (24 роки)
смт Ленінське, Донецька область
°мінно-вибухова травма
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Університет СНУЯЕіП
Псевдо «Барс»
Військова служба
Роки служби 20142015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
57 ОМПБр.png
 57 ОМПБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
командир взводу
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»

БіографіяРедагувати

 
Меморіальна дошка на фасаді Златопільської гімназії

Народився 26 червня 1991 року. Три роки навчався в Новомиргородській ЗОШ № 2. У 2008 році із золотою медаллю закінчив Златопільську гімназію, пізніше — Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. З 9-го класу захопився пауерліфтингом. Першу нагороду отримав вже в старших класах (тренер Олександр Аркадійович Шаповал), а у 2012 році здобув «золото» на чемпіонаті світу. Другу освіту здобував на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 років вже возив на міжнародні змагання своїх вихованців. Майстер спорту України міжнародного класу, неодноразовий чемпіон України, призер кубків України, чемпіон світу і чемпіон Європи-2012.

Загинув вночі 5 серпня 2015 року в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Південна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, загинув солдат 54-го батальйону Валерій Трофимчук; Андрій дістав важкі поранення і помер від втрати крові дорогою до лікарні. Калібр міни — саме той, якого не повинно бути згідно з Мінськими домовленостями у зоні бойових дій.

Прощання з Андрієм Гурічевим відбулося 8 серпня 2015 року в Новомиргороді.[3][4] Того ж дня його було поховано на центральному цвинтарі Новомиргорода, неподалік входу на центральній алеї. Залишилися батьки та молодший брат.

НагородиРедагувати

  • 14 серпня 2015 року нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».[5]

Пам'ятьРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати