Гундега Грінума

бадмінтоністка

Ґундеґа Ґрінума (латис. Gundega Grīnuma; рос. Гундега Амброзиевна Гринума; нар. 27 листопада 1948(19481127), Талсі) — латвійська літературознавиця, дослідниця творчості Райніса й Аспазії, почесний доктор Латвійської академії наук[1]. Колишня бадмінтоністка, чемпіонка СРСР з бадмінтону 1970 в парі з Іриною Натаровою (Шевченко).

Гундега Грінума
рос. Гундега Амброзиевна Гринума
латис. Gundega Grīnuma
Народилася 27 листопада 1948(1948-11-27) (75 років)
Талсі, Латвія
Країна  СРСР
 Латвія
Діяльність бадмінтоністка, літературознавиця
Alma mater Латвійський університет
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]

Життєпис ред.

Народилась 27 листопада 1948(19481127) року в Талсі в родині бухгалтера та вчителя.[2]

У молодості під керівництвом викладачки політехнічного інституту в Ризі, майстра спорту з бадмінтону, тренера на громадських засадах Скайдріте Ієвіня (латис. Skaidrīte Ieviņa)[3] займалась бадмінтоном, була гравчинею збірної Латвії, а також балотувалася до збірної СРСР, проте в неї не вступила.

Коли вона дізналась про «страшну радянську спортивну кухню — непорядність і нечесність», вона вирішила відмовитись від великого спорту, однак продовжувала виступати за збірну Латвії.[4]

Від 1967 по 1977 вона 22 рази тріумфувала в чемпіонаті Латвії: п'ятиразова абсолютна переможниця (1969, 1970, 1974, 1975, 1976), семиразова переможниця серед жінок в одиночному розряді.

Чемпіонкою СРСР стала 1970 року[5] у парі з українською бадмінтоністкою Іриною Натаровою (Шевченко).[6] Також в Чемпіонатах СРСР здобувала срібну і бронзову медалі.

Згодом стала літературознавицею, дослідницею творчості Райніса й Аспазії. Їй присвоєно звання почесного доктора Латвійської академії наук. Має ступінь кандидата філологічних наук (1979) та доктора філологічних наук (1992). Відзначена нагородою «Література року» (латис. Literatūras gada).[7]

Література ред.

  • Piemiņas paradoksi. Raiņa un Aspazijas atcere Kastanjolā. Rīga: Karogs, 2009.(латис.)
  • Viņpus Alpiem. Rainis un Aspazija Kastaņolā. Jaunatklāti tuvplāni. Rīga: Mansards, 2017.(латис.)

Примітки ред.

  1. Latvijas Zinātņu akadēmijas goda doktori [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.](латис.)
  2. "Pētniece Gundega Grīnuma: Latviešu valoda dod lielākas iespējas, nekā izmantojam", Latvijas Radio, 2018, 10. maijs. Архів оригіналу за 02019-05-1111 травня 2019. Процитовано 02019-05-1111 травня 2019.(латис.)
  3. «Памяти Скайдрите Иевиня»(рос.)
  4. Adamaite, Undīne. Intervija ar literatūrzinātnieci Gundegu Grīnumu. Arī zinātne var būt atkarība. www.diena.lv. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 18 липня 2019.(латис.)
  5. Ladies´ Doubles // USSR NATIONAL CHAMPIONSHIPS [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] badmintonpeople.com(англ.)
  6. Самая именитая // События из мира бадминтона [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Gundega Grīnuma. Архів оригіналу за 02019-11-1919 листопада 2019.(латис.)

Джерела ред.