Гуменюк Андрій Іванович

Андрій Іванович Гуменю́к (15 червня 1916, Левківка — 21 березня 1982, Київ) — український радянський мистецтвознавець і фольклорист, педагог. Доктор мистецтвознавства з 1969 року, професор з 1976 року. Член Спілки композиторів України з 1958 року[1].

Андрій Іванович Гуменюк
Гуменюк А. І.jpg
Народився 15 червня 1916(1916-06-15)
Левківка
Помер 21 березня 1982(1982-03-21) (65 років)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність музикознавство
Alma mater Київська консерваторія
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства
Вчене звання професор

БіографіяРедагувати

Народився 2 (15) червня 1916(19160615) року в селі Левківці (тепер Погребищенський район Вінницької області, Україна). Брав участь у Другій світовій війні[1].

1949 року закінчив Київську консерваторію (клас хорового диригування Г. Верьовки). У 19521971 роках працював в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології АН УРСР, у 19711982 роках — у Київському інституті культури завідувач кафедри народного хорового співу. Водночас від 1954 року — співробітник газет «Радянське мистецтво», «Радянська культура» та інших[1].

Помер в Києві 21 березня 1982 року.

ПраціРедагувати

Вивчав українське народне мистецтвово (зокрема хореографію), народні музичні інструменти. Автор вступних статей до 6-ти томів із серії «Українська народна творчість» (Київ, 19611972) та інше[1]. Серед праць:

  • Український народний хор. К., 1955; 1969;
  • Українські народні танці (мелодії). К., 1955;
  • Українські народні музичні інструменти, інструментальні ансамблі та оркестри. К., 1959;
  • Українські народні танці. К., 1962; 1969 (у співавторстві);
  • Иван Скляр. Москва, 1962;
  • Народне хореографічне мистецтво України. К., 1963;
  • Українські народні музичні інструменти. К., 1967;
  • Хрестоматія пісень для народного хору. К., 1973;
  • Обряди і музичне мистецтво. К., 1976.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати