Грімпар рудий
вид птахів
| Грімпар рудий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dendrocincla homochroa (Sclater, 1859) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dendromanes homochrous | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Грімпа́р рудий[2] (Dendrocincla homochroa) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см, вага 44 г. Забарвлення переважно руде, горло біле, від дзьоба до очей ідуть сірі смуги. Дзьоб довгий, прямий.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- D. h. homochroa (Sclater, PL, 1860) — від південної Мексики (Оахака, Юкатан) до Гондурасу;
- D. h. acedesta Oberholser, 1904 — від південного заходу Нікарагуа до західної Панами;
- D. h. ruficeps Sclater, PL & Salvin, 1868 — від Панами до північно-західної Венесуели;
- D. h. meridionalis Phelps & Phelps Jr, 1953 — північна Колумбія і північно-західна Венесуела (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта[4], Сьєрра-де-Періха, схили Кордильєри-де-Мерида).
Поширення і екологія ред.
Руді грімпарі мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Венесуелі. Вони живуть в підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, в сухих тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться комахами і павуками. Гніздяться в дуплах, на висоті від 0,6 до 5 м над землею. В кладці 2-3 білих яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Dendrocincla homochroa. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
Джерела ред.
- Steven L. Hilty (2003). Birds of Venezuela. Christopher Helm Publishers, Incorporated. ISBN 978-0-7136-6418-8.
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |