Грєшнов Михайло Миколайович
| Грєшнов Михайло Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Михаил Николаевич Грешнов | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Михаил Николаевич Грешнов | |||
| Народився |
5 червня 1916 Дячкіно, Область Війська Донського | |||
| Помер |
7 квітня 1991 (74 роки) Анапа | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Кубанський державний університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1960–1991 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастична повість, оповідання | |||
|
| ||||
Михайло Миколайович Грєшнов (рос. Михаил Николаевич Грешнов, 5 червня 1916, Дячкіно, Область Війська Донського — пом.7 квітня 1991, Анапа) — російський радянський письменник-фантаст.
Біографія ред.
Михайло Грєшнов народився у слободі Дячкіно (до 1924 року - у складі Шахтської округи УСРР, тепер Тарасівський район, Ростовська область Росії), в якому його батько працював шкільним учителем. У 1933 році Грєшнов вступив до фабрично-заводського училища в Кам'янську, після закінчення якого працював слюсарем у локомотивному депо та навчався на робітфаку Ростовського університету. Пізніше, у 1938 році, Михайло грєшнов вступив до Ленінградського університету, проте не закінчив його, оскільки з 1940 до 1947 року за путівкою Наркомпросу працював учителем у школах Прибайкалля і Бурятії. Після закінчення роботи на сході Росії перебрався до Краснодарського краю, де працював учителем, а пізніше директором у сільських школах. У 1958 році Грєшнов заочно закінчив Краснодарський педагогічний інститут. У 1986 році він разом із дружиною придбав будинок у місті Анапа, де й прожив останні роки життя. Помер письменник 7 квітня 1991 року внаслідок тривалої серцевої хвороби.
Літературна творчість ред.
Михайло Грєшнов розпочав свою літературну творчість у кінці 50-х років ХХ століття. Перші його оповідання публікувались у періодичних видання Краснодарського краю і Ставрополя. Першим його опублікованим твором було реалістичне оповідання «Три зустрічі», першим фантастични твором стало оповідання-легенда «Золотий лотос». Для творчості письменника характерними є типові теми радянської фантастики 70-80—х років ХХ століття — зустрічі з інопланетянами, доісторичними тваринами (зокрема, мамонтом) та первісними людьми (неандертальцями), новітні технології (підземний корабель, який рухається у магмі у глибинах Землі), космічні подорожі. Більшість творів Грєшнова написані у типовому для тодішньої радянської літератури стилі соціалістичного реалізму, зокрема у оповіданні «Саган-далінь» описується будівництво в майбутньому другої гілки БАМу.[1] Окрім фантастики, письменник також опублікував кілька збірок реалістичної прози.
Переклади ред.
Твори Михайла Грєшнова перекладені кількома іноземними мовами, зокрема французькою, чеською, польською, угорською, румунською мовами. Українською мовою вийшли друком дві збірки оповідань письменника — «Останній неандерталець» у 1972 році та «Північна зірка» у 1989 році.
Бібліографія ред.
Збірки ред.
- 1967 — Обратная связь
- 1971 — Лицо фараона
- 1972 — Останній неандерталець
- 1974 — Волшебный колодец
- 1975 — Одно апельсиновое зернышко
- 1980 — Продавец снов
- 1983 — Сны над Байкалом
- 1988 — Эхо
- 1989 — О чем говорят тюльпаны
- 1989 — Північна зірка
- 1991 — Саган-Далинь
Примітки ред.
- ↑ Михаил Грешнов «Саган-Далинь» [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Грешнов Михаил Николаевич [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Михайло Грєшнов на сайті fantlab.ru [Архівовано 10 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Грешнов Михаил Николаевич [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)