Гру́па ліптині́ту (екзиніту) (рос. группа липтинита, англ. liptinite group, нім. Liptinitgruppe f) — термін для позначення групи мацералів: спориніт, кутиніт, субериніт, резиніт, альгініт. Вони мають різну форму, що відповідає природним утворенням біохімічно стійких компонентів вищих рослин (оболонки спор, покривні кутикулові плівки листочків тощо).

Група ліптиніту

Загальна характеристика

ред.

Мацерали групи мають близькі фізичні та хімічні властивості, обумовлені природними біохімічно стійкими жироподібними ліпідами, смолами тощо Вони щільні, легкі, питома вага 1,20-1,25, у порівнянні з вітринітом мають більший вихід летких речовин, смол напівкоксування, меншу відбивну здатність; на низькій стадії вуглефікації, в прохідному світлі — жовті, рожеві, у відбитому світлі — темно-бурі, чорні; на антрацитовій стадії — анізотропні; з меншими, ніж у вітриніту, значеннями Rmax та більшими Rmin. У порівнянні з геліфікованими і фюзенізованими мацералами вугілля Л. характеризується найнижчим показником відбивання (Ro=0,21—1,2), добре вираженою морфологією, найвищим виходом летких речовин, вмістом водню, здатністю утворювати при термічному впливі рухливу масу. Розсіяні у вугіллі, знаходяться у структурах тканин або утворюють скупчення. Мацерали Л.г. належать до вуглетвірних мацералів вугілля дюренового типу, ліптобіолітів, сапропелітів.

У вугіллі низького ступеня метаморфізму екзиніт відрізняється від вітриніту більш високим вмістом водню; при карбонізації таке вугілля дає великий вихід смоли і газу. В цьому вугіллі (як правило, з виходом летких речовин у вітриніті понад 30 %) екзиніт в основному зберігає свій склад. Але при переході від стадії вугілля з високим виходом летких речовин до стадії вугілля з середнім виходом летких речовин (наприклад, 28 %) воно зазнає відносно швидкої зміни, відомої як «стрибок вуглефікації».

Література

ред.