Гриценко Володимир Ілліч
Володи́мир Іллі́ч Грице́нко (23 травня 1937, Іпатово, Орджонікідзевський край — 8 жовтня 2023, Київ) — український вчений, знавець технічної кібернетики, професор. 1977 — лауреат Державної премії УРСР, 1982 — Державної премії СРСР, 1997 — лауреат Державної премії України. Нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» третього ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАНУ.
| Гриценко Володимир Ілліч | |
|---|---|
| Народився | 23 травня 1937 Іпатово, Північно-Кавказький край, РРФСР, СРСР |
| Помер | 8 жовтня 2023 (86 років) Київ, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Ростовський державний університет шляхів сполученняd |
| Галузь | кібернетика |
| Заклад | Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України Кибернетика и вычислительная техника |
| Посада | головний редактор |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
| Нагороди |         |
Життєпис
ред.З 1960 року працював в Інституті кібернетики НАН України. В 1969—1977 роках — вчений секретар, з 1977 працював заступником директора по науковій роботі.
З 1997 року — директор Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем.
Його авторству належать ґрунтовні роботи щодо економіко-математичних моделей і біоекомедицини; інформатики, інформаційних технологій та систем; комп'ютерних технологій навчання.
Розвивав загальну теорію інтелектуальних інформаційних технологій та можливості її застосування в багатообіцяльних мережах обробки інформації. Працював над створенням високодинамічних комп'ютерно-телекомунікаційних середовищ, інтелектуальних комп'ютерних мереж нового покоління та з питання багатомовності в кібернетичному просторі.
Багато робіт його та творчого колективу впроваджуються на підприємствах та в організаціях Києва.
Керував низкою робіт, виконуваних за державними та міжнародними науково-технічними програмами.
Є автором понад 400 наукових праць, з них 19 монографій, зареєстрованих 11 авторських свідоцтв. Як педагог підготував 15 кандидатів наук.
Входив до складу Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, був членом Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, в складі Національного комітету з інформатики при Президії НАН України.
З 1998 року працював заступником головного редактора, а з 2012 року — головним редактором журналу Кибернетика и вычислительная техника.
Працював до останніх днів життя — за місяць до смерті взяв участь в урочистому засіданні вчених рад Відділення інформатики НАН України та Кібернетичного центру НАН України, присвяченому 100-річчю від дня народження Віктора Глушкова[1]. Помер на 87-му році життя 8 жовтня 2023 року[2]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Примітки
ред.- ↑ Інформатики НАН України провели урочисте зібрання до 100-річчя академіка Віктора Глушкова
- ↑ Пішов із життя Володимир Ілліч Гриценко. Архів оригіналу за 13 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
Джерела
ред.- Гриценко Володимир Ілліч // НАНУ
- В. І. Скурихін. Гриценко Володимир Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1. Останнє поновлення: 17 жовтня 2023 року.
- Адміністрація Міжнародного Центру [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Прес-центр[недоступне посилання з квітня 2019]
- Гриценко Володимир Ілліч [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гриценко [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Патенти Гриценка В. І [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Указ № 355/2013 [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |