Відкрити головне меню
Преподобномученик Григорій Печерський. Як оповідає «Патерик Печерський», тіло прп. Григорія на 3-й день після кончини через утоплення в Дніпрі чудом опинилося в його замкненій келії.

Преподобномученик Григорій Чудотворець Печерський (? — † 1093 р., р. Дніпро, Київ) — православний святий, чернець Києво-Печерського монастиря. Преподобномученик. Пам'ять преподобного Григорія відзначається в другу неділю Великого посту, 28 вересня та 8 січня.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Пострижений прп. Феодосієм близько 1064р. Святий був учнем прп. Феодосія Печерського і в рукописній редакції Патерика Йосифа Тризни вказана дата його приходу до Печерського монастиря – 1064 р., проте походження її невідоме. Був великим книголюбом і зібрав чималу бібліотеку, яку згодом продав і роздав гроші бідним.

Прп. Григорій був надзвичайно благочестивим. Особливо він прославився молитовним даром. А ще володів великою силою проти бісів, тому й повставали вони проти Григорія та всіляко намагалися завадити йому підносити свої гарячі молитви до Господа. Але, знаючи силу Григорія, під час зустрічі з ним вони ще здалеку кричали: «О, Григорію! Ти проганяєш нас молитвою твоєю!».

З Житія прп. Никити, єп.Новгородського, відомо, що він був одним із найавторитетніших Печерських старців. У його келії не було нічого, крім книг, які, проте, він також продав після невдалої спроби його пограбувати, і на ті гроші викупив злодіїв, яких заточили у темницю.[1]. Крадії заради чуда, що сталося з ними, розкаялися і поступили своєю волею на служіння Печерській обителі.

Якось, йдучи до Дніпра по воду, він зустрів на шляху дружину Переяславського князя Ростислава Всеволодовича, що прямувала до Треполя (нині село в Обухівському районі Київської області), щоб перепинити шлях половцям. Вояки почали глузувати з ченця, який спробував повчати воїнів і закликав їх до покаяння. Прп. Григорій провістив їм скору загибель, за що його, прив'язавши камінь на шию, втопили у Дніпрі.

26 травня 1093 р., руські війська зазнали нищівної поразки на р. Стугні. Князь Ростислав був смертельно поранений і захлинувся в річці. Коли Володимир Мономах велів поховати свого брата в Софійському соборі, на вівтарній стіні Георгіївського приділу біля усипальниці Ярославичей з'явився звинувачувальний напис: «Месяца мая в 25-е утоплен ГРГОРІИ к(ня)зе(м)».

Як оповідає «Патерик Печерський», тіло прп. Григорія на 3-й день після мученицької кончини (бувши утопленим в Дніпрі) чудом опинилося в його замкненій келії. Іноді Григорія Чудотворця ототожнюють з Григорієм, творцем канонів, можливо, упорядником служб князю Володимиру, преподобному Феодосію Печерському та перенесення мощей святих Бориса і Гліба. Однак «Патерик Печерський» розрізняє цих двох ченців.

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

« «Радуйся, Григорію, бо ти через потоплення в річці кончину блаженну прийняв, і тіло твоє в келії чудесно було знайдено.» »

[2].

МощіРедагувати

Мощі прп. Григорія Чудотворця спочивають у Ближніх печерах, поряд з мощами преподобного Миколи Святоші.

Комплексні медико-антропологічні дослідження святих мощей Києво-Печерської лаври показали, що прп. Григорій Чудотворець упокоївся у віці 50~60 років. Ріст святого становив 172 см.[3]

Пам'ятьРедагувати

Пам'ять святого вшановується в другу неділю Великого посту, 28 вересня та 8 січня.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Дива печер лаврських / Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – с. 170, іл.
  2. АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
  3. Дива печер лаврських/Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.:Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – с. 209, іл.

ДжерелоРедагувати