Відкрити головне меню

Григорівка (Бойківський район)

Григо́рівка (Ноє-Принцфельд, Федорівка, Фрюлінг, Принцфельд) — село в Україні, в Бойківському районі Донецької області.

село Григорівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Бойківський
Рада/громада Луківська
Код КОАТУУ 1424882902
Облікова картка Григорівка 
Основні дані
Засноване 1892
Населення 211
Поштовий індекс 87152
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°24′29″ пн. ш. 37°53′51″ сх. д. / 47.40806° пн. ш. 37.89750° сх. д. / 47.40806; 37.89750Координати: 47°24′29″ пн. ш. 37°53′51″ сх. д. / 47.40806° пн. ш. 37.89750° сх. д. / 47.40806; 37.89750
Середня висота
над рівнем моря
94 м
Водойми балки Широка, Барбасова
Відстань до
обласного центру
93,2 км
Відстань до
районного центру
12,6 км
Найближча залізнична станція Карань
Відстань до
залізничної станції
30,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87150, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Лукове, вул. Первомайська, 12, тел. 2-82-31
Сільський голова Переварюха Любов Степанівна
Карта
Григорівка. Карта розташування: Україна
Григорівка
Григорівка
Григорівка. Карта розташування: Донецька область
Григорівка
Григорівка

Загальні відомостіРедагувати

Орган місцевого самоврядування — Луківська сільська рада. Населення становить 211 осіб. Відстань до райцентру становить близько 12 км і проходить автошляхом переважно автошляхом Т 0512.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами. За рішенням ВР України Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області нині перебуває на межі Бойківського та Волноваського районів.

ІсторіяРедагувати

Лютеранське село, засноване 1892 року під назвою Ноє-Принцфельд. Засновники з бердянських колоній. Євангелістська община Остґейм. Землі 1387 десятин (1915 р. 14 подвір'їв). Вітряка, цегельний завод. Початкова школа.

НаселенняРедагувати

Рік Кількість мешканців
1910 25
1915 158
1919 97
1925 75

[1]

За даними перепису 2001 року населення села становило 211 осіб, із них 93,84% зазначили рідною мову українську, а 6,16% — російську[2].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати