Готичний фільм
Готичний фільм — це фільм, який заснований на готичній фантастиці або містить готичні елементи. Оскільки різні жанри кіно, зокрема наукова фантастика, нуар, трилер і комедія, використовували готичні елементи, готичний фільм складно чітко визначити як жанр. Готичні елементи також вплинули на жанр фільму жахів, додавши йому надприродних і кошмарних елементів. Щоб створити готичну атмосферу, режисери прагнули створити нові операторські трюки, які кидають виклик глядацькому сприйняттю.[1] Готичні фільми також відображали сучасні проблеми. В книзі Новий компаньйон готики Хайді Кайє сказала:[2]
|
"Сильні візуальні ефекти, фокус на сексуальності та акцент на реакції аудиторії" характеризують готичні фільми так само, як і літературні твори | 
|
В «Енциклопедії готики» сказано, що основою готичного кіно стало поєднання готичної літератури, сценічної мелодрами та німецького експресіонізму.[3]
У Кембриджському довіднику з приводу готичної фантастики Міша Кавка стверджує, що готичне кіно не є усталеним жанром, а радше ідея, яка привносить у фільми готичні образи, сюжети, персонажі та стилі. Ці елементи часто зустрічаються в «ширшій категорії жахів». Кавка цитує визначення готики, дане Вільямом Патріком Деєм:
|
|
[вона] спокушає нас страхом, як своїм предметом, так і своїм ефектом; вона робить це, однак, не в першу чергу через персонажів, сюжети чи навіть мову, а через видовище |
|
Кінематограф відповідає готичному визначенню у створенні образів, які створюють видовище.[4]
Історія ред.
Готичні фільми були частиною раннього кінематографа, адаптуючи готичну фантастику на екрані, як це раніше робили сценічні мелодрами. Готичні твори, які сильно вплинули на кінематограф, були створені у 19 столітті: «Франкенштейн» Мері Шеллі, «Доктор Джекіл і містер Хайд» Роберта Луїса Стівенсона та «Дракула» Брема Стокера.[1] Як і більшість раннього кіно, багато німих готичних фільмів були втрачені або вони дуже короткі.[2] Після Першої світової війни жахи війни пронизали готичні фільми. Фільм Роберта Віне «Кабінет доктора Калігарі» (1920), хоч і не заснований на готичному тексті, демонструє німецький експресіонізм, який, за словами Хейді Кайє, «трансформував американський підхід до готичного кіно».[5] Енциклопедія готики стверджує, що «Кабінет доктора Каліґарі» став «значною віхою в готичному кіно».[6]
Згідно з «Новими напрямками в готиці 21-го століття: Готичний компас», дослідники вважають готичні фільми «Франкенштейн» (1931) Джеймса Вейла, «Дракула» (1931) Тода Браунінга та «Доктор Джекіл і містер Хайд» (1931) Рубена Мамуляна «основоположним триптихом, від якого вони, своєю чергою, озираються на більш ранні готичні фільми та дивляться вперед на подальші картини».[7]
Першив в історії Австралії сучасним готичним фільмом вважається «Пікнік на Висячій скелі» (1975).[8]
Видатні фільми ред.
Коли Британський кіноінститут у 2013 році започаткував програму відзначення фільмів і телешоу з готичною тематикою, Ґардіан визначив десять найкращих готичних фільмів (у порядку зростання за роками):[9]
- Носферату (1922)
- Дракула (1931)
- Франкенштейн (1931)
- Ребекка (1940)
- Дракула (1958)
- Яма і маятник (1961)
- Дитина Розмарі (1968)
- Суспірія (1977)
- Біля темряви (1987)
- Дитячий будинок (2007)
Посилання ред.
- ↑ а б (Kaye, 2015, с. 239)
- ↑ а б (Kaye, 2015, с. 240)
- ↑ (Hughes, Punter та Smith, 2015, с. 239)
- ↑ (Kavka, 2002, с. 209)
- ↑ (Kaye, 2015, с. 241)
- ↑ (Hughes, Punter та Smith, 2015, с. 238)
- ↑ (Rall та Jernigan, 2015, с. 43)
- ↑ (Hughes, Punter та Smith, 2015, с. 58)
- ↑ Kermode, Mark (25 жовтня 2013). The 10 best gothic films. The Guardian. Процитовано 15 жовтня 2015.
Бібліографія ред.
- Hughes, William; Punter, David; Smith, Andrew, ред. (2015). The Encyclopedia of the Gothic. John Wiley & Sons. ISBN 978-1-119-21041-2.
- Kavka, Misha (2002). The Gothic on screen. У Hogle, Jerrold E. (ред.). The Cambridge Companion to Gothic Fiction. Cambridge Companions to Literature. Cambridge University Press. с. 209–228. ISBN 978-0-521-79466-4.
- Kaye, Heidi (2015). Gothic Film. У Punter, David (ред.). A New Companion to The Gothic. Blackwell Companions to Literature and Culture. Wiley-Blackwell. с. 239—251. ISBN 978-1-119-06250-9.
- Rall, Hannes; Jernigan, Daniel (2015). Adapting Gothic Literature for Animation. У Piatti-Farnell, Lorna; Brien, Donna Lee (ред.). New Directions in 21st-Century Gothic: The Gothic Compass. Routledge Interdisciplinary Perspectives on Literature. Routledge. с. 39—53. ISBN 978-1-317-60902-5.
Читати також ред.
- Bell, James, ред. (2013). Gothic: The Dark Heart of Film. BFI Publishing. ISBN 978-1-84457-682-1.
- Hand; McRoy, Jay, ред. (2020). Gothic Film: An Edinburgh Companion. Edinburgh University Press. ISBN 978-1-4744-4804-8.
- Punter, David; Byron, Glennis (2004). Gothic Film. The Gothic. Wiley-Blackwell. с. 65—70. ISBN 978-0-631-22063-3.
- Reyes, Xavier Aldana (2020). Gothic Cinema. Routledge Film Guidebooks. Routledge. ISBN 978-1-138-22756-9.