Горпинич Володимир Олександрович
Горпинич Володимир Олександрович (26 листопада 1927, с. Варварівка — 29 серпня 2024[2]) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1974, професор з 1976, Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Академік АН ВШ України з 1995 р.
| Горпинич Володимир Олександрович | |
|---|---|
  | |
| Народився | 26 листопада 1927  Варварівка, Гуляйпільський район, Запорізька округа, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 29 серпня 2024 (96 років) |
| Країна |  СРСР  Україна |
| Діяльність | мовознавець, українознавець, викладач університету |
| Alma mater | Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією (1958) |
| Галузь | українська , російська , слов'янознавство , ономастика , мовознавство[1] , топоніміка[1] і словотвір[1] |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | академік АН ВШ України |
| Нагороди |  |
Біографія
ред.Закінчив 1958 Дніпропетровський університет.
З 1946 учителював, з 1962 — викладач, завідувач кафедри російської мови Миколаївського (1967–1974), Запорізького (1974—1979) та Полтавського (1979-1981) педагогічного інститутів; у 1975–1978 — ректор Запорізького педагогічного інституту, з 1982 — завідувач кафедри Кіровоградського педагогічного інституту; з 1996 — професор Дніпропетровського університету.
Наукова діяльність
ред.Досліджував проблеми словотвору, топонімії, відтопонімних іменників та прикметників слов'янських мов, антропонімії.
Автор монографій:
- «Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов'янських мов» (1973),
- «Відтопонімні прикметники в українській мові» (1976),
- «Назви жителів в українській мові» (1979),
- «Слов'янська ад'єктонімія і катойконімія» (2003);
Автор навчальних посібників «Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія» (1999), «Географічні назви в українській мові» (1999, у співавт.), «Українська морфологія» (2002); підручників для пед. училищ: «Російська мова» (ч. 1-2, 1981-86), «Українська мова» (ч. 1—2, 1976-77, у співавт.); методичних посібників: «Будова слова і словотвір» (1976) та ін.; словників: «Русско-украинский орфоэпический словарь» (1992), «Словник від-топонімних прикметників і назв жителів України», «Прізвища степової України» (обидва — 2000), «Словник географічних назв України» (2001), «Прізвища Дніпровського Припоріжжя» (2003, у співавт.).
Примітки
ред.- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://nashemisto.dp.ua/2024/08/30/24-roky-viddav-roboti-u-dnu-pishov-z-zhyttia-doktor-filolohichnykh-nauk/
Література
ред.- П. П. Чучка. Горпинич Володимир Олександрович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Лучик А. А., Лучик В. В. Библиографический указатель по топонимике и славянскому языкознанию с методическими рекомендациями. Владимир Александрович Горпинич. Кировоград, 1989;
- Кто есть кто в современной русистике. М. — Хельсинки, 1994.
- Сторінка на сайті АН ВШ України