Відкрити головне меню

Іларіон Дмитрович Горох (нар. 7 (20) жовтня 1897(18971020), Верхнє, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — пом. 4 липня 1998, Лисичанськ, Луганська область, Україна) — один з найстаріших українських художників. Близький друг відомого поета Володимира Сосюри.

Іларіон Дмитрович Горох
Іларіон Дмитрович Горох.jpg
Народження 7 (20) жовтня 1897(1897-10-20)
Російська імперія Верхнє, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 4 липня 1998(1998-07-04) (100 років)
  Україна Лисичанськ, Луганська область, Україна
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Жанр живопис
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник
Напрямок пейзажі, портретний живопис

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 7 (20) жовтня 1897 року у селі Верхньому, Бахмутского повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії (зараз місто Лисичанськ, Луганська область, Україна). Батько був ремісником і годинниковим майстром, мати працювала пралею у бельгійця, пана Ванвінкенрова, який мав фабричну майстерню біля Содового заводу. Сім'я була багатодітна. Іларіон мав трьох братів (Петра, Федора та Василя) і сестру Серафиму. У вільний час батько полюбляв малювати портрети односельчан з фотографій, саме в нього малий Іларіон перейняв любов до живопису. Проте батько погано ставився до синів, наприклад, коли маленький Василь впав обличчям на розжарену плиту, він навіть пальцем не поворухнув, щоб врятувати свого сина. Тому Іларіон і Федір багато часу проводили на вулиці, у той час як старший Петро працював на заводі.

Приблизно у 10 років познайомився з майбутнім поетом Володимиром Сосюрою, який пізніше став його найкращим товаришем. У селі закінчив п'ять класів Верхнянської церковно-приходської школи. З 1905 року навчався у бондарному цеху на бондаря, а з 1907 — у односельчанина-кравця відповідно на кравця. У 1911 батько забирає Іларіона у Харків і влаштовує учнем до майстра-художника. Через рік йде вчитися у партшколу, яку закінчує через два роки.

У 1915 році, завдяки Володимиру Сосюрі, Іларіон поступає у Харківський художній технікум, який пізніше стає інститутом. У 1923 закінчує його і отримує вищу художню освіту. Тоді ж вступає у комсомол і влаштовується на роботу у «Товариство художників». Пише картини, займається оформлювальним мистецтвом. До Іларіона поступово приходить популярність і визнання.

У 30-х роках в житті Іларіона Гороха настає чорна смуга. Спочатку його сім'я переживає голодомор 1932-33 рр. А потім, у 1936, Іларіона Дмитровича за безпідставними звинуваченнями, нібито за політичну неблагонадійність, заарештовують і ув'язнюють у тюрму. До 1941 року перебував у Харкові, а після початку війни був перевезений до Солікамська на Уралі. Проте навіть там художник не переставав малювати.

У 1945 році повертається додому у місто Верхнє. Працює робітничим на Содовому заводі, художником, вчителем у школі № 2. У 1953 стає художником-оформлювачем БК ім. Леніна, у якому створює студію юних художників. Там він й пропрацював наступні 40 років.

Помер Іларіон Дмитрович Горох у рідному місті Лисичанську 4 липня 1998 року, на 101-у році свого життя.

ТворчістьРедагувати

Тематика картин Іларіона Гороха тісно пов'язана з рідною донбаською природою та життям поета і друга В. Сосюри («Осінь на Донці», «Старий дуб», «Хата-хворостянка сім'ї Сосюри», «В. М. Сосюра на батьківщині» та інші). У ранні роки також малював картини з радянськими політичними діячами.

Виставки з його картинами влаштовували у Києві, Ворошиловграді та звісно у Лисичанську. Майже усі вони зараз зберігаються у музеї содового заводу в ПК ім. Леніна.

Пам'ятьРедагувати

  • У 2016 році у Лисичанську вулицю 50-річчя ВЛКСМ було перейменовано у вулицю імені Іларіона Гороха.

ПраціРедагувати

  • Горох И. Д. Автобиография. — Лисичанськ, 1991. (рос.)

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати