Городниця (Уманський район)

село Городниця
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Рада	Ладижинська сільська рада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	До 1795 р.
Населення	1140
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	20383
Телефонний код	+380 4744
Географічні дані
Географічні координати	48°31′22″ пн. ш. 30°12′18″ сх. д. / 48.52278° пн. ш. 30.20500° сх. д.Координати: 48°31′22″ пн. ш. 30°12′18″ сх. д. / 48.52278° пн. ш. 30.20500° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	195 м
Місцева влада
Адреса ради	20382, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Ладижинка, вул. Шкільна, буд. 2
Сільський голова	Якименко Сергій Іванович
Карта
	Городниця
	Городниця
Мапа

Горо́дниця — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Городниця.

Історія

На території села виявлено залишки трипілського та черняхівської поселень.

В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологічна мапа Київської губернії" зазначено, що в селі є група з 53 курганів, один з них в 7 сажнів висотою, який має назву Пояс. В 1843 році поміщик граф Мощинський почав його розкопувати, але не закінчив розкопки. На березі річки є два камені на яких висічені: хрест та підкова. В 1881 році знайдено 20 монет: 18 польських (1666 — 1688) і дві руські (1745-1751).

В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" вказано, що Городниця село при річці Ятрані між селами Рижавкою і Ладижинкою. Загалом мешканців 1086; землі 2494 десятин. Городниця належала: до Уманського маєтку Потоцьких, Шолайському, Мощенським. Від Йосипа Мощенського купив його Агафон Яржембський, після смерті якого 1854 року Городниця належить його дочкам Розалії Позюмській та Устині Яржембській. З древнощів Городниці примітні могили і 2 стародавніх каменя, з яких на одному висічений хрест, а на іншому кінська підкова; також витікаюче зі скелі джерело, до якого в давні часи з церкви вирушали у великі свята хрестові походи. Камені та джерело тепер покриті водою із-за підняття плотини. Мешканці також багато говорять про підземелля зі скарбами і про древні розбої, які панували в цих колись вкритих лісовищем місцях. Церква дерев'яна во ім'я великомученика Дмитрія з кам'яним дзвонарем, збудована невідомо коли. По штатах причислена до 5 класу, а землі має 41 десятину.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 139 мешканців села^[2].