Відкрити головне меню

Євген Михайлович Горбатюк (23 жовтня 1914, Копитинці — 2 березня 1978) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942), у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 28-го винищувального авіаційного полку 6-го винищувального авіаційного корпусу Війська протиповітряної оборони країни. Генерал-полковник авіації (1967).

Євген Михайлович Горбатюк
Gorbatjk EvgMih.jpg
Народження 23 жовтня 1914(1914-10-23)
с. Копитинці
Смерть 2 березня 1978(1978-03-02) (63 роки)
м. Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1936
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 23 жовтня 1914 року в селі Копитинці (нині Летичівського району Хмельницької області України) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б)/КПРС з 1940 року. Закінчив сільськогосподарський технікум, працював на комсомольській роботі.

У Червоній Армії з 1936 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. З початком радянсько-німецької війни в діючій армії.

До лютого 1942 року здійснив 203 успішних бойових вильотів, в двадцяти шести повітряних боях збив чотири літаки противника, знищив значну кількість ворожої бойової техніки і живої сили.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 березня 1942 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» старшому лейтенантові Горбатюку Євгену Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 665).

У лютому 1944 року майор Горбатюк Є. М. призначений командиром 63-го гвардійського ордена Кутузова третього ступеня Віленського винищувального авіаційного полку (3-я гвардійська Червонопрапорна Брянська ордена Суворова 2-го ступеня винищувальна авіаційна дивізія). Ввірений Горбатюку авіаполк успішно бив ворога на Північно-Західному і Прибалтійському фронтах.

З 2 січня 1945 року і до остаточної капітуляції гітлерівської Німеччини, полковник Горбатюк Є. М. — командир 3-ї гвардійської Червонопрапорної ордена Суворова Брянської 2-го ступеня винищувальної авіаційної дивізії (1-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус, 16-а повітряна армія, 1-й Білоруський фронт). Льотчики-винищувачі авіадивізії Є. М. Горбатюка взяли активну участь у Берлінській наступальній операції, штурмі і взятті Берліна.

За роки війни Горбатюк Є. М. здійснив 347 успішних бойових вильотів, у тому числі 50 — на штурмовку; провів десятки повітряних боїв, в яких отримав 11 особистих перемог і вісім — у складі групи.

Після війни продовжував служити на відповідальних посадах у ВПС СРСР. У 1955 році він закінчив Військову академію Генерального штабу.

У 1967 році генерал-лейтенанту авіації Горбатюку Є. М. присвоєно військове звання «генерал-полковник авіації».

Помер 2 березня 1978 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Всех родов оружия солдаты. М., 1976.(рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
  • Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)

ПосиланняРедагувати