Відкрити головне меню
Автомобіль для перегонів класу «Формула І» Ferrari F2005 Міхаеля Шумахера на чемпіонаті Канади 2005
Автомобіль для перегонів Audi R15 TDi на 24 годиній гонці в Ле-Мані 2009

Перего́новий автомобіль — одномісний (монопосто) автомобіль, призначений для участі в автомобільних перегонах, в тому числі для встановлення рекордів швидкості (рекордно-гоночні і надшвидкісні автомобілі — «боліди»).[1]

Зарубіжні фірми почали будувати гоночні автомобілі після 1900. Класифікація та технічні вимоги до гоночних автомобілів регламентуються правилами Міжнародного спортивного кодексу, прийнятого в 1962, і додатками до нього, розробленими спортивною комісією Міжнародної автомобільної федерації (ФІА).[2]

За робочим об'ємом двигуна (л) і власною масою (кг) гоночні автомобілі поділяються на три групи — гоночні формули: 1-ша (до 3 л, не менше 500 кг), 2-га (до 1,6 л, не менше 450 кг), 3-тя (до 1 л, не менше 400 кг). Застосовується і формула 4-та (мотоциклетний двигун до 250 см3), офіційно не затверджена МАФ (фр. FIA). Рекордно-гоночні автомобілі з газотурбінними двигунами виділені в окремий клас.

Найкращі двигуни гоночних автомобілів Формули-1 мають літрову потужність до 110 кВт/л (150 к.с./л) при 12000 об/хв і з 11-12 ступенем стиснення та 4-клапанною схемою, що забезпечує швидкохідність двигуна при кращому наповненні циліндрів. На всіх гоночних автомобілях формул 1 і 2 застосовують пристрої безпосереднього впорскування пального. Як правило, гоночні автомобілі мають багатоступінчаті (п'ятиступінчаті) трансмісії. Зчеплення зазвичай дводискові. Гальма дискові, вентильовані; ширина ободів коліс і шин більша, ніж у звичайних легкових автомобілів (більше 400 мм). У СРСР виробляюли гоночні автомобілі Формули-4 Таллінського авторемонтного заводу, спортивні автомобілі «ЗІЛ-112с», рекордно-гоночні «Харків-7» і газотурбінні автомобілі «Піонер».

Найвідомішими фірмами, що виробляють гоночні автомобілі, є закордонні: «Лотус» (Велика Британія), «Порше» (ФРН), «Форд» (США), Феррарі (Італія) та ін.

Абсолютний світовий рекорд швидкості на суші встановив 23 жовтня 1970 Г. Габеліч (США) на ракетному автомобілі «Блакитне полум'я[en]» (Blue Flame) — 1014,294 км/год. Абсолютний світовий рекорд швидкості на автомобілі належить Р. Саммерсу (США) — 658,5 км/год (1965).[3]

Див. такожРедагувати

ЗноскиРедагувати

  1. Гоночний автомобіль
  2. Гоночные автомобили
  3. Бекман В. В., Гоночные автомобили, 2 изд., Л., 1967.

ПосиланняРедагувати