Голіцин Дмитро Петрович

Князь Дмитро Петрович Голіцин (псевдонім — Муравлін; 6 грудня 1860(18601206), Франкфурт-на-Майні  — 16 (3) грудня 1928, Вишеград) — російський державний діяч, письменник, громадський діяч.

Голіцин Дмитро Петрович
Народився 6 грудня 1860(1860-12-06)
Помер 3 грудня 1928(1928-12-03) (67 років)
Вишеград, Сентендреський ярашd, Пешт, Угорщина
Країна  Російська імперія
Діяльність поет, письменник, державний діяч
Alma mater Олександрівський ліцейd
Мова творів російська
Партія Російські збори
Рід Голіцини

CMNS: Голіцин Дмитро Петрович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

ред.

Син відставного поручика князя Петра Петровича Голіцина (1827—1902) від шлюбу його з Юлією Олександрівною Чортковою. У 1881 році закінчив Імператорський Олександрівський ліцей. По відбуттю військової повинності в лейб-гвардії Павлівського полку вступив на службу в державну канцелярію.

У 90-ті-помічник статс-секретаря Державної Ради, з 1902 член ради міністра народної освіти.

Із 1906 року товариш головноуправляючого, а з 1 січня 1910 року головноуправляючий Власної Його Імператорської Величності канцелярії по установах Імператриці Марії .

Письменник, романіст (літературний псевдонім Муравлін і Дмитро Чертков[1]).

Член Ради Товариства ревнителів російського історичного просвітництва в пам'ять імператора Олександра III, член-директор Літературно-художнього товариства. У січні 1901 року був обраний головою Ради Російських зборів; цю посаду обіймав до березня 1906. Перший почесний член Російських зборів. Почесний голова 1-го Всеросійського з'їзду руських людей у Санкт-Петербурзі 8-12 лютого 1906 року.

У квітні 1912 року був призначений членом Державної Ради, в якій входив до правої групи.

У 1920 році втік із Радянської Росії, жив в Угорщині, де в 1921 році був представником Вищої монархічної ради, а з 1922 року представником великого князя Кирила Володимировича. Співпрацював у журналі «Двуглавый орёл».

Помер у 1928 році.

Сім'я

ред.

Був одружений з Ольгою Семенівною Харитоновою. Син: Петро Дмитрович Голіцин (нар. 29 червня 1888).

Твори

ред.
  • Вірші в «Живописном обозрении», 1879—1884, під псевд. Дмитрія Черткова,
  • Не убий, СПБ, 1880;
  • Убогие и нарядные, СПБ, 1884:
  • В толпе [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], СПБ, 1894;
  • Баба, СПБ, 1885;
  • Будни [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], СПБ, 1895;
  • Тенор, СПБ, 1885;
  • Мрак, СПБ; 1886;
  • Хворь, СПБ, 1886;
  • Около любви, СПБ, 1887.
  • Князья, Роман и др. рассказы, СПБ, 1888;
  • Рубли, СПБ, 1889;
  • Суд идет… 1891;
  • Режаниновы, «Живописное обозрение», 1897, X, XI;
  • На севере, «Живописное обозрение», 1898, X;
  • У синя моря, СПБ, 1898;
  • Вавилоняне, СПБ, 1901;
  • Сон услады, СПБ, 1902;
  • От смутных дней, СПБ, 1902;
  • На безлюдьи, СПБ, 1902 (изд. 2-е, СПБ, 1910);
  • На Руси, СПБ, 1903;
  • Кащей [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], СПБ, 1903;
  • Святыня, СПБ, 1905;
  • Святыни, СПБ, 1912, и др.

Примітки

ред.

Література

ред.