Голік Олексій Олександрович
Олексій Олександрович Голік (3 жовтня 1918 р. с. Андріївка, Балаклійський район, Харківська область — 7 квітня 2002 р., Луцьк) — комісар міліції ІІІ-го рангу, начальник УВС Волинського облвиконкому, генерал-майор міліції.[1][2]
| Голік Олексій Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
3 жовтня 1918 с.Андріївка, Балаклійський район, Харківська область |
| Помер |
7 квітня 2002 (83 роки) Луцьк, Україна |
| Громадянство | СРСР, Україна |
| Нагороди |
  _(%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0).PNG){kind=small}   |
Життєпис ред.
Народився 3 жовтня 1918 р. у селі Андріївка на Харківщині. Після закінчення педагогічного технікуму в м. Ізюм Харківської області працював викладачем історії, директором загальноосвітньої школи.
З першого і до останнього дня війни — на передовій, де пройшов шлях від рядового до офіцера Червоної Армії.
Кар'єра ред.
26 квітня 1961 року до виконання обов'язків начальника управління охорони громадського порядку Волинського облвиконкому приступив другий секретар Рожищенського райкому партії, підполковник О. О. Голік.[1][2]
У повоєнний час О. О. Голік навчається на вищих загально-армійських військово-політичних курсах у Москві, після закінчення яких працює в Богодухівському райкомі КП України, потім навчається у Вищій партійній школі при ЦК КП України і працює на керівних посадах в партійних органах Волинської області.
Нагороджений орденами «Червоної Зірки», «Вітчизняної війни 1-го ступеня», медалями «За відвагу», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна» та іншими.
В 1962 році, згідно з постановою Ради Міністрів УРСР, йому присвоєно спеціальне звання полковник внутрішньої служби.
Вітальну телеграму з цієї нагоди надіслав міністр охорони громадського порядку УРСР І.Головченко.
В 1967 році міністр внутрішніх справ СРСР генерал-армії Щолоков надіслав урядову телеграму і поздоровив О. О. Голіка з присвоєнням йому звання комісара міліції ІІІ-го рангу.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1973 року було запроваджено спеціальні звання генерал-майора міліції та генерал-лейтенанта міліції, які замінили звання комісара міліції.
Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР, що відбулася того ж дня, звання комісара міліції 3 рангу прирівнювалося до звання генерал-майора міліції — і Голік Олексій Олександрович став одним з перших чотирьох генералів міліції УРСР.[1][2]
Начальником УВС Волинського облвиконкому О. О. Голік працював 17 років, до 1977 року, — часу виходу у відставку за вислугою і станом здоров'я.
Помер Олексій Олександрович в 2002 році в Луцьку і похований на міському кладовищі.
Особисте життя ред.
4 листопада 1939 року в Олексія народився син Анатолій. Навідміну від батька, він вирішив обрати не пов'язану з політикою та правоохоронною діяльністю професію.[3]
Нагороди ред.
- Орден «Вітчизняної війни 1-го ступеня» (27.05.1945)
- Орден «Червоної Зірки» (28.10.1945)
- Медаль «За відвагу» (20.03.1942)
- Медаль «За визволення Варшави»
- Медаль «За взяття Берліна»
Примітки ред.
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Голік Анатолій Олексійович.
