Голубєв Михайло Володимирович
Миха́йло Володи́мирович Го́лубєв (* 30 травня 1970, Одеса, УРСР) — український шахіст, гросмейстер (1996), чемпіон України з шахів (1996), нині шаховий журналіст, коментатор, блогер, шаховий наставник і громадський діяч.
Голубєв Михайло Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Гросмейстер Голубєв | ||||
Країна | УРСР Україна | |||
Народження |
30 травня 1970 (54 роки) Одеса, УРСР | |||
Титул | Гросмейстер (1996) | |||
Рейтинг ФІДЕ | 2461 (рейтинг ФІДЕ у вересні 2019 року)[1] | |||
Піковий рейтинг |
2570 (111 місце, січень 1995 року) - 110 місце (2560, січень 1994 року) [2] |
Взимку 2013—2014 — учасник оргкомітету Євромайдану Одеси[3][4].
Його рейтинг станом на вересень 2019 року — 2461 (1205-те місце у світі, 64-те — в Україні).
Біографічна довідка
ред.Від народження живе переважно в Одесі. Вихованець місцевої шахової школи, грає в шахи з 6-ти років, спочатку то були місцеві змагання, юніорські турніри (Одеса, Сміла, Ялта) й заочні шахи (за листуванням)[5]. Перших суттєвих успіхів досяг у підлітковому віці: 1984 року срібний призер юніорської (до 17 років) першості УРСР, наступного року — серед десяти найкращих юніорів Радянського Союзу (Чемпіонат СРСР для шахістів до 18).
Десятиліття по тому, 1996 року в Ялті проходив 5-й шаховий чемпіонат незалежної України (65-й за нумерацією вживаною з радянської епохи). В турнірі розіграному за швейцарською системою узяли участь 100 шахістів, серед яких двоє набрали 8½ з 11 очок: Валерій Невєров і Михайло Голубєв. Останній здобув чемпіонство за додатковими показниками.
У тому ж 1996 році Михайло Володимирович зіграв матч із 13-річним Русланом Пономарьовим, наймолодшим у світі гросмейстером, майбутнім Чемпіоном України і світу. Досвідчений одесит переміг 3½ — 2½. Пізніше був асистентом Пономарьова в багатьох турнірах. Як гравець активний у 1990-ті—2000-ні роки. Легіонер у складі бельгійських, німецьких, люксембурзьких та румунських шахових клубів.
Володіючи англійською працює в міжнародній шаховій журналістиці. Видавництво Gambit Publications опублікувало чотири дебютні посібники Михайла Володимировича. Один з перших у пострадянському просторі інтернет-журналістів у шаховій тематиці. Відомий під власним іменем та ніком MGMG.
Регулярні виступи в міжнародних турнірах припиняє в 2009—2010. Періодично грає показові партії, виступає в турнірах зі швидких та блискавичних шахів. Згадується серед тренерів юніорів бельгійського клубу KSK 47 Eynatten[6]. Працює з одеською шаховою школою Школа Чемпіонів.
Громадська діяльність, журналістика, блогерство
ред.Одесит Михайло Голубєв називає себе лояльним громадянином України[7]. І дійсно багато працює для утвердження й розвитку країни і українських шахів зокрема.
Функціонер ФШУ (комітет роботи зі ЗМІ до січня 2020)[8], представник України в міжнародній Асоціації шахових професіоналів[en].
В другій половині 1990-х захоплюється інтернет-активізмом та журналістикою:
- редактор сайту Ukrainian Chess Online (1998—2003)
- кореспондент KasparovChess у 2000
- журналіст на сайті ChessToday.net з вересня 2001
- шаховий оглядач спортивної газети Команда (2003—2011)
- з 2008 року дописує в блог livejournal
- журналіст Chess-News.ru (2011—2012 та знову з червня 2014)
- журналіст ChessPro.ru (у 2004—2011; 2012—2013)
- з листопада 2012 тележурналіст програми Школа Чемпіонів на одеському телебаченні.
Найвідоміші епізоди журналістської та блогерської діяльності Голубєва пов'язані з розвінчуванням відомого афериста Слюсарчука. Йому приписують новотвір слюсаргейт, що позначив цей скандал[9]. Також був учасником розслідування на шахових сайтах і форумах (Chesspro.ru, Crestbook.com, Chessglum.com, Ukraine-chess.go-forum.net), яке викрило слюсарчукові трюки в грі проти Рибки, згодом виявило підробку документів про освіту, розкрило деякі інші фокуси афериста; коментував ситуацію для ряду вітчизняних та світових медіа-ресурсів[10]. Принаймні з 2017 він приділяв увагу розслідуванню діяльності шахістів та тренерів Шкуро та Кобилянського[11][12], які штучно завищували свої рейтинги, в різний час входячи в 10-ку найкращих шахістів світу (в рапіді), та щодо яких 31 січня 2020 ФІДЕ почало розслідування[13].
Як коментатор Михайло Голубєв працював на багатьох турнірах, зокрема, був офіційним коментатором усіх трьох супертурнірів Aerosvit (2006—2008) у Форосі та ювілейного 80-го чемпіонату України, на якому святкував перемогу Руслан Пономарьов.
Співавтор програми Школа Чемпіонів на телеканалі одеської ТРК Круг[14].
Активний учасник Євромайдану в Одесі. Зокрема, організатор і учасник шахових матчів «Хід в Європу» на підтримку мирних протестів та єдності України між відомими шахістами Києва, Одеси та Львова[15]. Станом на 2017 рік згадується як партієць Народного руху України[16].
Спортивні досягнення
ред.Міжнародний майстер з 1992, гросмейстер з 1996 року.
Найвищі рейтингові позиції займав у 1994—1995: наближався до першої сотні шахістів світу (110—115 рядки), був 10 та 12-м з найсильніших представників України (офіційний рейтинг 2570 на січень 1995[17], в той же час chessmetrics.com обраховує гру на рівні 2598[18]). Найліпшим досягненням у кар'єрі Голубєва вважається турнір у Карвіні (1992): набрав 8 з 9-ти очок без поразок і з серією в сім перемог.
Як найкраща шахова партія в кар'єрі відзначена перемога над Р. Мантовані [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] у сьомому турі турніру в швейцарському місті Біль (1992).
До індивідуальних досягнень Голубєва слід віднести перші місця в турнірах: Карвіна (1992), Вайльбург (1—4 місце, 1995), Дайцизау (нім. Deizisau, 1—2 місце, 1997), Хемніц (1-2, 1998), двічі розділив перше місце на відкритих Чемпіонатах Швейцарії (1999 — перший за додатковими показниками; 2001), Бухарест і Бетюн (2002), Швебіш-Ґмінд (1—4, 2004), двічі в Одесі (1—5 у 2006 та одноосібно в чемпіонаті одеської області 2008).
В турнірі Меморіал Михайла Підгайця, Одеса, 2010 зайняв третє місце (за додатковими показниками, набравши рівну кількість очок з лідерами змагання)[19].
Виступав за юнацьку (до 18) збірну УРСР на союзній першості, за збірну Одеського військового округу на змаганнях військовослужбовців. Грав у клубних чемпіонатах України, Бельгії, Люксембургу, Румунії та Німеччини. В складі бельгійської команди KSK 47 Eynatten (на другій дошці) учасник Європейської клубної першості в Ізмірі[20]. П'ять разів ставав клубним чемпіоном Бельгії: в складі команди Schachklub Rochade (1994—1998) та двічі (2003, 2004) у складі KSK 47 Eynatten.
На лютий 2016 року має рейтинг 2494. Крім звичайних шахів грає у швидкі та блискавичні, має в них дещо нижчі показники.
В травні 2017 року виступив гравцем і керівником одеської команди «Папашон», що здобула золото в бліці на Чемпіонаті України серед клубних команд в Чорноморську[21].
Турнірні результати
ред.Результати виступів у чемпіонатах України
ред.Михайло Голубєв зіграв у чотирьох фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 28 очок із 43 можливих.
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 | Сімферополь | 61-й чемпіонат України | 4 | 1 | 9 | 8½ з 14 | — 5 |
1996 | Ялта | 65-й чемпіонат України | 6 | 0 | 5 | 8½ з 11 | |
1997 | Алушта | 66-й чемпіонат України | 6 з 9 | 6 — 12 | |||
2001 | Орджонікідзе | 70-й чемпіонат України | 4 | 3 | 2 | 5 з 9 | 9 — 13 |
Публікації (англійською)
ред.- Golubev, Mikhail (1999). Easy Guide to the Dragon. Everyman Chess. ISBN 978-1857442755 (144 сторінки, книга в крамниці amazon.com [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]).
- Golubev, Mikhail (2001). The Sicilian Sozin. Gambit Publications. ISBN 978-1901983388 (272 сторінки, книга в крамниці amazon.com [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]).
- Golubev, Mikhail (2006). Understanding the King's Indian. Gambit Publications. ISBN 1-904600-31-X (207 сторінок, книга в крамниці amazon.com).
- Golubev, Mikhail (2017). Understanding the Sicilian. Gambit Publications. ISBN 978-1911465102 (240 сторінок, книга в крамниці в крамниці amazon.com [Архівовано 3 квітня 2020 у Wayback Machine.]).
Примітки
ред.- ↑ Особова картка шахіста на сайті ФІДЕ [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ За даними сайту olimpbase.org [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Згадка [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] про Михайла Голубєва як члена оргкомітету ГО «Майдан»
- ↑ Згадка [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] Михайла Володимировича серед 25 членів Одеської народної ради
- ↑ [mikhailgolubev.files.wordpress.com/2013/01/mg-up-to-2012.pdf файл pdf] зі списком партій шахіста 1979—2012 років
- ↑ Інформація на сайті клубу [Архівовано 3 грудня 2015 у Wayback Machine.] та в візитівці клубу на сайті schach.be [Архівовано 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ більше про його світогляд у профілі livejournal.com [Архівовано 29 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Наприклад, його відкритий лист [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.] із критикою роботи ФШУ
- ↑ Новини слюсаргейту на блозі Голубєва від квітня 2011
- ↑ наприклад, коментар для англомовного шахового інтернет-видання chessbase.com [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Український гросмейстр виявився міжнародним аферистом | Expres.online. Експрес онлайн (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ https://enigma.ua/articles/khrista-radi-dvoynoy-udar-akademika. enigma.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ Resolution on the rating of Mr. Kobylianskyi and Mr. Shkuro. www.fide.com (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ Список 39 (в листопаді 2014) випусків програми на youtube.com [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ maidanua.org про перший матч, який одесити виграли у киян. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
- ↑ Рухівець з Одеси М. Голубєв виграв клубний чемпіонат України з шахів (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
- ↑ Дані olimpbase.org [Архівовано 29 травня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Дані сайту chessmetrics.com [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Турнірна таблиця (англ.). Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 1 грудня 2014.
- ↑ Матчі команди на сайті olimpbase.org [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ ЧУ серед клубних команд - The Ukrainian Chess Federation official site. ukrchess.org.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
Джерела
ред.- Візитівка на сайті Шахова Україна chesspage.kiev.ua [Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Візитівка гросмейстера на його блозі mikhailgolubev.wordpress.com [Архівовано 5 червня 2013 у Wayback Machine.] та сторінка біографії (містить зображення):
- 1979-1990 [Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.Профілі Михайла Голубєва в інтернеті:
- англомовний блог [Архівовано 5 червня 2013 у Wayback Machine.] mikhailgolubev.wordpress.com
- російськомовний блог [Архівовано 29 листопада 2013 у Wayback Machine.] detiarbata.livejournal.com
- англомовний [Архівовано 14 липня 2013 у Wayback Machine.] та кириличний [Архівовано 22 березня 2014 у Wayback Machine.] twitter-акаунти
- Канал MikhailGolubev на youtube.com [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Блог mikhailodessa на «Эхо Москвы», записи 2010, 2012—2014 років [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- сторінка [Архівовано 3 квітня 2020 у Wayback Machine.] facebook
Сторінки на 365chess.com:
- Mihail_Golubev [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Mikhail_Golubev [Архівовано 29 березня 2012 у Wayback Machine.]
Попередній Сергій Кривошея |
Чемпіон України із шахів 1996 |
Наступний Володимир Баклан |