Головчицька сільська рада (Дорогичинський район)
Дорогичинський район
| Головчицька сільська рада | |||
|---|---|---|---|
| Галоўчыцкі сельсавет | |||
|
| |||
| Країна |  Білорусь
| ||
| Область | Берестейська область | ||
| Район/міськрада | Дорогичинський район | ||
| Адміністративний центр | Головчиці | ||
| Дата ліквідації | 17 вересня 2013[1] | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 1549 (2009[2]) | ||
| Телефонний код | +375 | ||
Головчицька сільська́ ра́да (біл. Галоўчыцкі сельсавет) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Дорогичинського району Берестейської області Білорусі[2]. Адміністративним центром було село Головчиці.
Історія ред.
17 вересня 2013 року сільська рада ліквідована, її територія та населені пункти увійшли до складу Закозельської (села Головчиці, Дятловичі, Корсунь, Пигановичі, Толкове) та Антопільської (села Галик, Новосілки, Осиповичі, Хомичиці, Ямник) сільських рад[1].
Склад ред.
Населені пункти, що підпорядковувалися сільській раді станом на 2009 рік[3]:
| Населений пункт | Тип | Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|
| Галик | село | |
| Головчиці | село | |
| Дятловичі | село | |
| Корсунь | село | |
| Новосілки | село | |
| Осиповичі | село | |
| Пигановичі | село | |
| Толкове | село | |
| Хомичиці | село | |
| Ямник | село |
Населення ред.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення сільської ради становила 1549 осіб[3].
Національність ред.
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[2]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 1370 | 88,44 % |
| українці | 105 | 6,78 % |
| цигани | 44 | 2,84 % |
| росіяни | 24 | 1,55 % |
| молдовани | 2 | 0,13 % |
| поляки | 1 | 0,06 % |
| литовці | 1 | 0,06 % |
| німці | 1 | 0,06 % |
| естонці | 1 | 0,06 % |
| Разом | 1549 | 100 % |
Примітки ред.
- ↑ а б Об изменениях в административно-территориальном устройстве Дрогичинского района Брестской области. pravo.by. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 23 січня 2020.
- ↑ а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 29 січня 2020. (англ.)
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 29 січня 2020. (англ.)