Голованівський Сава Овсійович
Сава Овсійович Голованівський (нар. 16 (29) травня 1910, с. Єлизаветградка, нині смт Олександрівського району Кіровоградської області — 2 травня 1989) — український письменник (поет, драматург, прозаїк, перекладач).
Голованівський Сава Овсійович | |
---|---|
Народився |
29 травня 1910 (112 років) Єлизаветградка |
Помер |
2 травня 1989[1] (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство |
![]() |
Діяльність |
драматург письменник |
Знання мов | українська |
Роки активності | з 1917 |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
ЖиттєписРедагувати
Народився в сім'ї мірошника. Після семирічки закінчив профтехшколу. В 1927—1929 навчався в Одеському сільськогосподарському інституті, у 1929—1930 — в Харківському сільськогосподарському інституті.
Учасник радянсько-німецької війни: був військовим кореспондентом газет «Красная Армия» та «За честь Батьківщини». Двічі поранений. 1942 став членом ВКП(б).
Син Костянтин Савович Голованівський — доктор фізико-математичних наук.
У Києві мешкав у будинку письменників Роліт, де йому встановлено пам'ятну дошку.
Саву Голованівського поховано в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33). 1990 року на могилі встановлено монументальний пам'ятник. Це плита, а над нею квадратна стела з янцівського каменю. На стелі викарбувано напис:
О вогнику синій, Я знаю, як важко волати |
Під цими словами Голованівського викарбувано його автограф. З тильного боку стели напис: «Сава Голованівський. 1910—1989». Автори пам'ятника — Володимир Мельниченко та Ада Рибачук.
Творче життяРедагувати
Друкуватися почав 1926, перша збірка віршів «Кіньми залізними» побачила світ 1927.
Серед перекладів особливої уваги варте блискуче тлумачення поеми «Дон Жуан» Дж. Байрона (1985).
1934 був делегатом першого Всесоюзного з'їзду письменників[ru] у Москві.
Окремі твори Голованівського перекладено російською, польською, чеською, словацькою, німецькою, англійською та іншими мовами.
На сюжет п'єси Голованівського «Поетова доля» композитор Володимир Йориш написав оперу «Шевченко» (поставлено 1940 Київським театром опери та балету).
Про творчість Голованівського писали Микола Бажан, Елеонора Соловей, Петро Гуріненко.
ТвориРедагувати
- Збірки віршів:
- «Кіньми залізними» (1927),
- «Одверто» (1929),
- «Василь Найда» (1930),
- «Fronte unico» (1931),
- «Рапортую» (1931),
- «Книга поем» (1932),
- «Так починається пісня» (1932),
- Віршований роман «Фронтовики» (1933),
- «Тисяча друзів» (1933),
- «Дружба мого покоління» (1934),
- «Зустріч Марії» (1935),
- «Перша книга» (1936),
- «Книга визнань» (1940),
- «З листів про дорогу» (1940),
- «Пісня про мою Україну» (1942),
- «Книга воїнів» (1943),
- «Дорога» (1946),
- «Близьке й далеке» (1948),
- «Дві поеми» (1957),
- «Нові поезії» (1958),
- «Літа» (1960),
- «35 літ» (1963),
- «Клени» (1967),
- «Досвід» (1970),
- «Люстро» (1971),
- «Біографія берези» (1974),
- «Синій птах» (1980),
- «Вічний вогонь» (1986).
- «Поезії» (1990)
- Книги п'єс:
- «Смерть леді Грей» (1934),
- «Марія» (1936),
- «Осінь двадцятого» (1938),
- «Поетова доля» (1939),
- «Сонячна сторона» (1955),
- «Драми» (1956),
- «Перший грім» (1957),
- «Дальня луна» (1961),
- «Істина дорожча» (1962),
- «Тінь минулого дня» (1967),
- «П'єси» (1973).
- Романи:
- «Тополя на тому березі» (1965),
- «Корсунь» (1972).
- Книги статей:
- «Часопис» (1968),
- «Від нашого кореспондента» (1977).
- Переклади:
- Дж. Г. Байрон. Дон Жуан (1985, 2001)
- В.Гюго. Рюї Блаз (1948)
- Спогади: Меморіал (1988)
НагородиРедагувати
- Орден Червоного Прапора, два ордени Вітчизняної війни другого ступеня, медалі.
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР.
ДжерелаРедагувати
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 92.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 50.
- Бурбела В. А. Голованівський Сава Овсійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 442.
- Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 178—179.
- Голованівський Сава Овсійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 161. — ISBN 5-88500-071-9.
- Бажан М. Людяне і сутнє // Літературна Україна. — 1980. — 30 травня.
- Соловей Е. Про творчість Сави Голованівського // Сава Голованівський. Твори: В трьох томах. Т. 1. — К., 1981
- Соловей Э. Суровая правда свидетельств // Литературное обозрение. — 1981. — № 11.
- Гуріненко П. Високий час творення // Літературна Україна. — 1985. — 30 травня.
- Соловей Е. "Бережіть своїх поетів... /Сава Голованівський/ // Елеонора Соловей. Притча про поетів. — К., 2014, 2018.
ПосиланняРедагувати
- [[https://web.archive.org/web/20070313092524/http://vitchyzna.ukrlife.org/11_12_04golovan.htm Архівовано 13 березня 2007 у Wayback Machine.] XX сторіччя української поезії. Сава Голованівський (1910—1989) // Вітчизна. — 2004. — № 11—12.]
- ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.