Йориш Володимир Якович

Володи́мир Я́кович Йо́риш (нар. 13 (25) листопада 1899(18991125), Катеринослав (в інших джерелах — Нікополь) — 21 червня 1945, Київ) — український композитор і диригент. Заслужений артист УРСР (з 1932 року).

Володимир Якович Йориш
фото 1936 року
Народився	13 (25) листопада 1899(1899-11-25) Катеринослав
Помер	21 червня 1945(1945-06-21) (45 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	композитор і диригент
Нагороди	Заслужений артист України

Біографічні дані

Народився 13 (25 листопада) 1899 року в місті Катеринославі (нині Дніпро). Батько Яків Антонович Йориш (Іориш) - педагог, у 1913 - надвірний радник, інспектор Катеринославського 3-го міського чотирикласного училища (нині в цій будівлі біля головпоштамту міститься музей "Літературне Придніпров'я").

1917 року Володимир закінчив Катеринославське музичне училище (клас фортепіано Михайла Юлійовича Зубова (1877-1943), композитора, піаніста, викладача музики), в 1924 році — музичний технікум, диригування, у Лева Цейтліна, композицію — у К. А. Корчмарьова.

Трудова діяльність:

• 1920 року почав диригентську діяльність у Катеринославі;
• у 1928–1931 роках — головний диригент Першої пересувної української опери;
• від 1931 року — диригент Дніпропетровського театру опери та балету;
• від 1934 року — диригент Київського театру опери та балету (від 1943 року — головний диригент).

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Могила Володимира Йориша

Помер 21 червня 1945 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Твори

• опера «Кармелюк», 1929,
• «Поема про сталь», 1932,
• «Щорс» (1936).
• Опера «Шевченко» («Доля поета», 1940) на сюжет п'єси Сави Голованівського. Поставлено в Київському театрі опери та балету. Це була перша спроба втілення на оперній сцені образу Тараса Шевченка.
• Балет «Бісова ніч» (1944).
• Оркестрова музика.
• Музика до театральних вистав.
• Музична редакція опер:
  • «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка,
  • «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.
• Музика до фільмів:
  • «Наталка Полтавка» (1936)
  • «Запорожець за Дунаєм» (1937) Івана Кавалерідзе.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
• Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 265.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 280—281.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 279.
• http://www.bizslovo.org/content/index.php/ru/biblioteka/148-pochat-xx-st/395-yorysh.html [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.]