Відкрити головне меню

Голованов Микола Семенович (рос. Николай Семёнович Голованов, 21 січня 1891 — 28 серпня 1953) — російський радянський диригент, піаніст і композитор, Народний артист СРСР (1948).

Голованов Микола Семенович
Голованов.jpg
Народився 21 січня 1891(1891-01-21)[1][2][3]
Москва, Російська імперія
Помер 28 серпня 1953(1953-08-28)[1][2][3] (62 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність диригент, композитор, музичний педагог, піаніст, хормейстер
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Заклад Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Жанр опера
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Сталінська премія
IMDb nm0326641

Народився у Москві. Закінчив Московське Синодальне училище церковного співу, де навчався у В. С. Орлова й О. Д. Кастальського, уперше виступив як диригент в 1909 році. По закінченні Московської консерваторії по класу композиції Сергія Василенко й Михайла Іпполітова-Іванова, в 1915 році став диригентом оркестру й асистентом хормейстера Великого театру, з 1919 по 1928 був головним диригентом, в 1926—1929 також очолював Московський філармонічний оркестр. В 1937 році був призначений художнім керівником і головним диригентом Великого симфонічного оркестру й оперного радіотеатру Всесоюзного радіокомітету, яким керував до своєї смерті.

Під керуванням Голованова найчастіше виконувалися епічні масштабні твори російських композиторів («Борис Годунов» і «Хованщина» Мусоргського, «Іван Сусанін» Глінки, «Шехеразада» Римського-Корсакова й ін.). Під час війни, перебуваючи в Москві, продовжував давати концерти, працював на радіо. В 1948—1953 роках Голованов знову очолював Великий театр, в 1925—1929 й 1943—1944 викладав у Московській консерваторії.

Звучання оркестру Голованова відрізняли ідеальне фразування, динамізм інтерпретації, гармонічне сполучення симфонічних і драматичних елементів театральної дії. Під керуванням Голованова відбулися перші виконання П'ятої, Шостої, Двадцять другої і Двадцять третьої симфоній М. Мясковського, Другої симфонії Т. Хрєнникова, Третьої Рахманінова (уперше в СРСР). Будучи гарним піаністом, він часто виступав як акомпаніатор разом із дружиною, співачкою Антоніною Неждановою.

Голованов — автор ряду оригінальних творів: опери «Принцеса Юрата», симфонії, двох симфонічних поем, оркестрових сюїт, Увертюри на російські теми, більше 200 романсів, обробок народних пісень.

ПриміткиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000

Література і посиланняРедагувати