Голдашівка

село в Бершадському районі Вінницької області України

Голдаші́вка — село в Україні, у Бершадській міській громаді Гайсинського району Вінницької області.

село Голдашівка
Пам'ятник 176 воїнам – односельчанам, загиблим на фронтах Другої світової війни
Пам'ятник 176 воїнам – односельчанам, загиблим на фронтах Другої світової війни
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Громада Бершадська міська громада
Рада Бершадська міська рада
Облікова картка Голдашівка 
Основні дані
Засноване 1700
Населення 1017
Площа 34,604 км²
Густота населення 29,39 осіб/км²
Поштовий індекс 24464
Телефонний код +380 4352
Географічні дані
Географічні координати 48°13′25″ пн. ш. 29°42′38″ сх. д. / 48.22361° пн. ш. 29.71056° сх. д. / 48.22361; 29.71056Координати: 48°13′25″ пн. ш. 29°42′38″ сх. д. / 48.22361° пн. ш. 29.71056° сх. д. / 48.22361; 29.71056
Середня висота
над рівнем моря
153 м
Водойми р. Яланець
Місцева влада
Адреса ради 24464, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Голдашівка, вул. Центральна, 80
Карта
Голдашівка. Карта розташування: Україна
Голдашівка
Голдашівка
Голдашівка. Карта розташування: Вінницька область
Голдашівка
Голдашівка
Мапа

CMNS: Голдашівка у Вікісховищі

До 2020 р. - центр Голдашівської сільської ради Бершадського району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Бершадської міської громади.[1]

ГеографіяРедагувати

Лежить у долині невеличкої річки Яланець, на відстані 21 км від центру громади.

ІсторіяРедагувати

Назву села пов'язують з гайдамацьким рухом. У 1760-х козак Говдаш входив до загону Гната Голого, який громив польські маєтки, аж поки після поразки цього руху разом із десятками інших козаків не осів на півдорозі між Бершадю та Балтою.

Голдашівка належала католицьким родинам Любомирських та Сабатинів, Обочинських. Згодом продали землі Олійнику, Берляну і Немировському.

Під час другого голодомору у 19321933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 1300 осіб[2].

У 1957 р. було ліквідоване с-ще (хутір) Любашівка.[3][4]

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 504 чоловіки та 734 жінки.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1013 осіб.[6]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,41 %
російська 0,49 %
молдовська 0,10 %

ЕкономікаРедагувати

Віддалене від райцентру село, у якому немає великого сільгосптовариства. План по доходах сільського бюджету 2009 виконано на 118 %.

Соціальна мережа та демографіяРедагувати

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (близько 70 учнів), дитсадок, будинок культури, пошта, ФАП, кілька магазинів.

В селі 485 дворів, 883 жителі. З них працездатного віку 293, 397 пенсіонерів. 2009 народилося п'ятеро дітей, померло — 27 осіб. Зареєстровано 5 шлюбів.

Релігійне життяРедагувати

Особливістю Голдашівки є те, що тут аж дві релігійних громади — православна Московського Патріархату, у якій священиком Олег Побережний, і українська греко-католицька, де священиком М. Будник.

Греко-католицькою громадою створено і утримується в селі соціальний центр. Після занять в школі його відвідують діти з малозабезпечених, неблагополучних сімей, незалежно від віросповідання батьків. Співучасником проекту є і сільська рада, якою виділено для цього приміщення.

У центрі діти додатково харчуються за рахунок церковної громади. Як священиком, так і активом села з ними проводиться відповідна виховна робота.

Історичні джерелаРедагувати

Вѣ 1712 г. вѣ с. Голдашевкі былѣ построенѣ деревянный трехкупольный храмѣ, покрытый гонтою; этотѣ храмѣ разобранѣ вѣ 1893 г., и дерево употреблено на устройство причтовыхѣ построекѣ. Ньіні существующій вѣ с. Голдашевкі храмѣ вѣ честь Зачатія св. Іоанна Предтечи, деревянный, на каменномѣ основаніи, построенѣ на средства прихожанѣ вѣ 1889—1891 гг. Вѣ д. Любашевки существовалѣ сѣ 1702 г. деревянный храмѣ, который разобранѣ вѣ 1802 г. Церковной земли 66 д. 1834 с, вѣ томѣ числі усад. 3 д., подѣ хуторомѣ 6 дослуговой 6 д., сѣн. 17 д. 1330 с. и пах. 34 д. 504 с. Причтовыя постройки исправныя. Сѣ 1878 г. до 1892 г. вѣ Г. была школа грамоты, а сѣ 1892 г. церковно-пріходская; помещается вѣ собственномѣ зданій, построенномѣ вѣ 1886 г.

Труды подольского епархиального историко-статистического комитета Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г

Відомі людиРедагувати

Уродженець села є Митрофан Шморгун — Герой Соціалістичної праці СРСР.

ПриміткиРедагувати

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021. 
  2. Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
  3. Рішення виконкому Вінницької обласної ради № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»
  4. Карта РККА окрестностей Винницы и Каменец-Подольского, 1930-е(рос.)
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019. 

ЛітератураРедагувати

  • Голдаші́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.164

ПосиланняРедагувати