Відкрити головне меню

Глінка Сергій Миколайович

російський письменник

Глінка Сергій Миколайович
Глинка, Сергей Николаевич
Глінка СМ.jpg
Народився 1775(1775)
Сутоки, Смоленська губернія,
Росія Російська імперія
Помер 5 квітня 1847(1847-04-05)
Петербург,
Поховання Волковський цвинтар[d][1]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність поет,
журналіст,
письменник
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Мова творів російська
Рід Q4139787?
Брати, сестри Глінка Федір Миколайович[2][3][…]
Нагороди
Орден Святого Володимира

Сергій Миколайович Глінка (рос. Глинка, Сергей Николаевич;нар. 1775 маєток Сутоки, (Смоленщина)  — пом. 5 квітня 1847, Петербург)  — російський поет, журналіст, письменник, брат Федора Миколайовича Глінки

Зміст

БіографіяРедагувати

НавчанняРедагувати

Вихованець І Кадетського корпусу в Петербурзі. Учасних Франко-російської війни 1812 р.

ВидавецьРедагувати

Видавав журнал «Руской вестник» (1808-1820, 1824 рр. ). Цензор Московського цензурного комітету 1827-1830 рр.

Політичне кредоРедагувати

Стояв на монархічних і націоналістичних позиціях.

ТворчістьРедагувати

Автор історичних п’єс «Наталія  — боярська дочка» (1806), «Мінін». «Облога міста Полтави, чи Клятва полтавських мешканців», 1810), поема («Пожарський и Мінін, чи Пожертви росіян», 1807),

Автор «Російської історії» в 14 частинах, а також віршів, історичних повчальних повістей.

Опублікував «Записки про 1812 рік» (1836) і «Записки про Москву і про закордонні випадки від результату 1812 до половини 1815 гг.» (1837).

Паліцинський періодРедагувати

У 1799-1802 рр. живе, з перервами, у Попівці в маєтку О.О. Паліцина де удосконалює літературну майстерність, намагається віршувати, допомагає господарю креслити начисто архітектурні проекти, переписувати його переклади французьких просвітителів. Активний учасник засідань Попівської академії . У 1802 р. працює у с. Рясне приватним вчителем дітей місцевого поміщика Хрущова - Олександра, Петра, Костянтина та сина Г.Р.Шидловського.

НагородиРедагувати

Нагороджений орденом св. Володимира IV степени «За любов до Вітчизни, доведену творами і діяннями».

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати