Глінка Сергій Миколайович

російський письменник

Глінка Сергій Миколайович
Глинка, Сергей Николаевич
Глінка СМ.jpg
Народився 5 (16) липня 1775[1][2][3], 1776[1][2][4] або 1775
Q4446814?, Духовщинський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія[1][2]
Помер 5 (17) квітня 1847[1][2][4] або 1847[5]
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання Волковський цвинтарd[2]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність поет,
журналіст,
письменник
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Мова творів російська
Рід рід Глінокd
Брати, сестри Глінка Федір Миколайович[6][1][…]
Нагороди
Орден Святого Володимира

Сергій Миколайович Глінка (рос. Глинка, Сергей Николаевич;нар. 1775 маєток Сутоки, (Смоленщина)  — пом. 5 квітня 1847, Петербург)  — російський поет, журналіст, письменник, брат Федора Миколайовича Глінки

БіографіяРедагувати

НавчанняРедагувати

Вихованець І Кадетського корпусу в Петербурзі. Учасних Франко-російської війни 1812 р.

ВидавецьРедагувати

Видавав журнал «Руской вестник» (1808—1820, 1824 рр.). Цензор Московського цензурного комітету 1827—1830 рр.

Політичне кредоРедагувати

Стояв на монархічних і націоналістичних позиціях.

ТворчістьРедагувати

Автор історичних п'єс «Наталія  — боярська дочка» (1806), «Мінін». «Облога міста Полтави, чи Клятва полтавських мешканців», 1810), поема («Пожарський и Мінін, чи Пожертви росіян», 1807), Автор «Російської історії» в 14 частинах, а також віршів, історичних повчальних повістей.

Опублікував «Записки про 1812 рік» (1836) і «Записки про Москву і про закордонні випадки від результату 1812 до половини 1815 гг.» (1837).

Паліцинський періодРедагувати

У 1799—1802 рр. живе, з перервами, у Попівці в маєтку О. О. Паліцина де удосконалює літературну майстерність, намагається віршувати, допомагає господарю креслити начисто архітектурні проекти, переписувати його переклади французьких просвітителів. Активний учасник засідань Попівської академії . У 1802 р. працює у с. Рясне приватним вчителем дітей місцевого поміщика Хрущова — Олександра, Петра, Костянтина та сина Г. Р. Шидловського.

НагородиРедагувати

Нагороджений орденом св. Володимира IV степени «За любов до Вітчизни, доведену творами і діяннями».

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Полозова А. Е. Глинка // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1964. — Т. 2.
  2. а б в г д К. Сивков Глинка, Сергей Николаевич // Русский биографический словарьМосква: 1916. — Т. 5. — С. 290–297.
  3. Peterburgskiĭ nekropol / под ред. В. И. СаитовМихаил Матвеевич Стасюлевич, 1912.
  4. а б Мазаев М. Н. Глинка, Сергей Николаевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 854–855.
  5. Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер
  6. Полозова А. Е. Глинка // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1964. — Т. 2.
  7. Glinka, Sergy Nikolaevich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 12. — P. 123.