Глідно (пол. Hłudno) — село на Закерзонні, у гміні Нозджець, Березівського повіту Підкарпатського воєводства, у південно-східній частині Польщі. Населення — 936 осіб (2011[1]).

Село
Глідно
пол. Hłudno
Греко-католицький цвинтар

Координати 49°46′ пн. ш. 22°09′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.150° сх. д. / 49.767; 22.150Координати: 49°46′ пн. ш. 22°09′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.150° сх. д. / 49.767; 22.150

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Березівський повіт
Гміна Нозджець
Перша згадка 1436
Населення 936 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 36-245
Автомобільний код RBR
SIMC 0357363
GeoNames 771056
OSM r6947634  ·R
Глідно. Карта розташування: Польща
Глідно
Глідно
Глідно (Польща)
Глідно. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Глідно
Глідно
Глідно (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Назва ред.

В перші роки назва латинською мовою подавалась досить різноманітно: 1436 Clodne, 1441 Hlodne, 1467 Hodlye, 1468 Chlodnye, 1474 Hlodna, 1497 Hlodno, 1589 Hludno.

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 19771981 рр. називалося Хлоднік (пол. Chłodnik).

Розташування ред.

Розташоване приблизно за 4 км на захід від адміністративного центру ґміни села Ніздрець, за 14 км на північний схід від повітового центру Березова і за 30 км на південь від воєводського центру Ряшева.

Історія ред.

 
Церква св. Параскеви у Глідно, побудована у 1899 р. (відновлена у 1931 р.)

Вперше згадується в 1436 р.

У 1526 р. в селі вже була церква і священник. Село знаходиться на заході Надсяння, де внаслідок примусового закриття церков у 1593 р. власницею Катариною Ваповською українське населення зазнало часткової латинізації та полонізації. В рамках діяльності Ваповської православна церква у Глідному була відібрана від місцевого священника і перероблена на костел, який був наново освячений під назвою св. Марії Магдалини.[2] Насильна латинізація у Глідному, однак, не мала успіху. В 1645 році перероблений із церкви костел знаходився у запустіння. В 1648 році була відновлена церква. У 1745 році люстратори латинського єпископа Сєраковського не змогли знайти навіть місця де знаходився костел Ваповської.[3]

У 1882 році село поділялось на дві частини: горішню і долішню; було 754 греко-католики і 296 римо-католиків; греко-католицька парафія належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії. В 1899 р. збудовано церкву Преп. Мат. Параскеви. Натомість у 1910 р. зведено мурований костел. На 1936 р. українське населення мала парафію, яка належала до Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини, також були крамниця і читальня «Просвіти». Метричні книги велися від 1784 р. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства.

На 01.01.1939 у селі було 2 290 жителів, з них 1630 українців, 630 поляків і 30 євреїв[4].

Після виселення українців у 1947 р. була зруйнована церква. Збереглись рештки греко-католицького цвинтаря.

У 1975–1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 475 108 300 67
Жінки 461 99 230 132
Разом 936 207 530 199

Відомі люди ред.

У 1915 р. в селі народився патріарх УАПЦ Димитрій (Ярема).

Примітки ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Глідно

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Kałwa P. Działalność kościelna Katarzyny Wapowskiej w ziemi sanockiej, 1939, Lwów: Pierwsza Związkowa Drukarnia, - S. 21
  3. Kałwa P. - S.30
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 108.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела ред.