Глинський Борис Іванович

Борис Іванович Глинський (пом. після 1453) — починальник старшої гілки князів Глинських, прибічник Свидригайла Ольгердовича.

Згідно з родоводом, батько одержав від Вітовта за участь у битві на Ворсклі володіння на Київщині. Мати — Анастасія Острозька, дочка Данила Острозького і сестра Федора.

У 1430-х роках виступає як свідок низки актів, виданих великим князем литовським, руським та ін. Свидригайлом Ольгердовичем. У 14371438 рр. 4 вересня 1437 р. присягнув на вірність польському королю Владиславу III Варненчику, однак незабаром знову перейшов на сторону князя Свидригайла. На кінець 1437 року його канцлер.[1] 1453 року був послом Казимира Ягелончика на сейм у Парчеві. Отримав від Сигізмунда Кейстутовича Раково в Мінському повіті і Новий Двір в Клецьком, а також Ряшуковичи, а від Казимира — Клиглічеськ та Стародуб. За «Книгою данин Казимира», в перші роки його правління Борис Іванович отримав двори Домислин «в Речици и у Чернигова», та двох людей які переселилися з Нового Двору. Частина цих надань могла бути зроблена ще за часів Сигізмунда Кейстутовича.

Сім'я ред.

Дружина — N вдова князя Івана Корибутовича.

Діти від неї:

  • Лев (? — бл. 1495) — державний діяч великого князівства литовського, батько Михайла та Івана Глинських.
  • Василь (? — 1496)
  • Іван (? — 1498) — Посол Великого князівства Литовського в Орду (1474, 1479—1480), намісник чернігівський (1490—1498). У 1482 році тимчасово переховувався у Великому князівстві Московському.
  • Григорій (? — 1503) — овруцький староста, загинув 1503 в битві з перекопськими татарами на ріці Уші.
  • Дашко (? — після 1498)
  • Федька (? — 1491), дружина Олександра Дрожджа

Джерела та література ред.

  1. Богдан Барвінський "Кілька документів і заміток до часів вел. князів Свидригайла і Жигимонта Кейстутовича" (PDF).