Відкрити головне меню

Петро́ Олекса́ндрович Ге́рцен (рос. Пётр Александрович Герцен; 26 квітня (8 травня) 1871, ФлоренціяКоролівство Італія — 2 січня 1947, Москва, СРСР) — радянський хірург, організатор охорони здоров'я, засновник великої хірургічної школи, один із основоположників онкології в СРСР, доктор медичних наук (Швейцарія, 1897; Російська імперія, 1909), професор (1917), завідувач кафедри оперативної хірургії 1-го Московського державного університету (1919—1921), кафедри загальної хірургії 1-го Московського державного університету (1921—1934), кафедри госпітальної хірургії 1-го Московського медичного інституту (1934—1947), директор Інституту для лікування пухлин (1922—1934), член-кореспондент Академії наук СРСР (1939), заслужений діяч науки РРФСР (1934), почесний член Французької академії хірургії, член Міжнародного товариства хірургів, член Вищої атестаційної комісії, голова правлінь Всеросійського та Всесоюзного товариств хірургів (1926—1928, 1935—1936), голова XXI-го (1929) і XXIV-го (1938) Всесоюзних з'їздів хірургів. Син відомого швейцарського фізіолога російського походження Олександра Олександровича Герцена та внук видатного російського публіциста, письменника та філософа Олександра Івановича Герцена. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1940, 1945). 1947 року після смерті П. О. Герцена його ім'я присвоїли Московському науково-дослідницькому онкологічному інститутові.[1]

Петро Олександрович Герцен
Пётр Александрович Герцен
П.О. Герцен у перші роки лікарської діяльності
П.О. Герцен у перші роки лікарської діяльності
Народився 8 (20) травня 1871
Флоренція, Королівство Італія
Помер 2 січня 1947(1947-01-02) (75 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність лікар, хірург, редактор
Alma mater Лозанський університет (1896) і Медичний факультет Московського університету[d]
Сфера інтересів медицина, хірургія, онкологія
Заклад MONIKI[d], Q4304221? і Q4497891?
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Науковий керівник César Roux[d]
Аспіранти, докторанти Q4181131?, Q4233104? і Q4338930?
Член Академія наук СРСР
Батько Aleksandr Aleksandrovich Herzen[d]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений діяч науки РРФСР значок «Відмінник охорони здоров'я» (СРСР)

ПриміткиРедагувати

  1. Петровський Б. В. ГЕРЦЕН Петро Олександрович. Велика медична енциклопедія (ru). 

ЛітератураРедагувати

  • Герцен Петро Олександрович. Архів Російської академії наук (ru) (Путівник по фондах особового походження). 2008. Процитовано 9 March 2018. 
  • Кузьмін М. К. (1951). П. А. Герцен - хірург-новатор і патріот (ru). Радянська медицина. ISSN 0038-5077. 
  • Петровський Б. В. (1957). Творчий шлях П. А. Герцена. Хірургія. Журнал ім. Н. І. Пирогова. (ru). ISSN 0023-1207.