Геропогон гібридний

вид рослин
Геропогон гібридний
Goat's Beard.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Дводольні (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Геропогон (Geropogon)
Вид: Геропогон гібридний
Біноміальна назва
Geropogon hybridus
(L.) Sch.Bip., 1850
Синоніми
Geropogon glaber L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Geropogon hybridus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Geropogon hybridus
EOL logo.svg EOL: 11876141
IPNI: 208968-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 261604

Геропогон гібридний[1] (Geropogon hybridus) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у Середземномор'ї й на Близькому Сході.

ОписРедагувати

Однорічна рослина 20–60(80) см заввишки, гладка, проста або розгалужена. Листки вузько лінійні, гострі. Квіти від рожевого до фіолетового забарвлення[2]. Листки довжиною до 18.0 см, шириною 0.8 см, голі або опушені при основі. Сім'янка 2.0–2.5 мм довжиною, шириною 1.5 мм, блідо-коричневим, з ниткоподібним дзьобом; дзьоб ≈2.5 мм довжиною. Папуси зовнішніх сім'янок 2.0–9.0(12.0) мм довжиною; папуси внутрішніх сім'янок 12.0–18.0 мм довжиною[3].

ПоширенняРедагувати

Північна Африка: Єгипет, Алжир, Лівія, Туніс, Марокко, Макаронезія; Азія: Азербайджан, Кіпр, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Ірак, Іран, Туреччина; Європа: Крим — Україна, Греція, Албанія, Хорватія, Мальта, Італія, Франція, Іспанія, Португалія[4][5].

Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях АРК і м. Севастополя[6].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Додаток 1 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 р. № 1323-6/13 Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим. Процитовано 15.05.2018.  (англ.)
  2. Tela Botanica. Процитовано 15.05.2018.  (фр.)
  3. Cichorieae Portal. Процитовано 15.05.2018.  (англ.)
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 15.05.2018.  (англ.)
  5. Catalogue of Life. Процитовано 15.05.2018.  (англ.)
  6. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.