Вікіпедія

Германн Грейдарссон

ісландський футболіст

Германн Грейдарссон (ісл. Hermann Hreiðarsson; нар. 11 липня 1974, Рейк'явік, Ісландія) — ісландський футболіст та тренер, захисник. Провів 15 сезонів в Англії, де зіграв загалом 315 матчів у Прем'єр-лізі Англії.

Ф
Германн Грейдарссон
Германн Грейдарссон
Германн Грейдарссон
Германн Грейдарссон у 2009 році
Особисті дані
Повне ім'я Германн Грейдарссон
Народження 11 липня 1974(1974-07-11) (49 років)
  Рейк'явік, Ісландія
Зріст 191 см
Громадянство Ісландія Ісландія
Позиція лівий захисник,
центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993—1997 Ісландія ІБВ 66 (5)
1997—1998 Англія «Крістал Пелес» 37 (2)
1998—1999 Англія «Брентфорд» 41 (6)
1999—2000 Англія «Вімблдон» 25 (1)
2000—2003 Англія «Іпсвіч Таун» 102 (2)
2003—2007 Англія «Чарльтон Атлетік» 132 (3)
2007—2012 Англія «Портсмут» 102 (7)
2012 Англія «Ковентрі Сіті» 2 (0)
2013 Ісландія ІБВ 4 (0)
2014 Ісландія «Фількір» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1995
1996—2011 		Ісландія Ісландія (U-21)
Ісландія Ісландія 		6 (1)
89 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2015—2016
2017—2018
2020—2021
2021—н.ч. 		Ісландія «Фількір»
Ісландія «Фількір» (жін)
Ісландія «Троттур Вогум»
Ісландія ІБВ

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Херманн вилітав з Прем'єр-ліги п'ять разів, і цей рекорд йому належить разом з Натаном Блейком. Вилетів з усіх клубів Прем’єр-ліги, за які грав: «Крістал Пелес» (сезон 1997/98), «Вімблдон» (1999/2000), «Іпсвіч Таун» (2001/02), «Чарльтон Атлетік» (2006/07) і «Портсмут» (2009/10).

Клубна кар'єра ред.

Ранні роки ред.

1993 року розпочав виступати за місцевий клуб ІБВ, у складі якого провів п'ять сезонів. Зіграв лише три матчі з 18 у своєму першому сезоні, коли клуб посів 8 місце з 10-ти команд-учасниць, але в наступних двох сезонах зіграв усі матчі, а клуб фінішував відповідно спочатку на 8-му, а потім — 3-му місці. У своєму четвертому сезоні в команді зіграв усі матчі, за винятком одного, а ІБВ фінішував у чемпіонаті на 4-му місці. Ще до завершення свого останнього сезону у вище вказаному клубі покинув його розташування, але ІБВ став вдруге у власній історії та вперше за 18 років чемпіоном Ісландії, причому Германн зіграв значну роль на шляху до цього успіху.

У 1997 році вирушив на перегляд до новачка англійської Прем'єр-ліги «Крістал Пелес»[1]. Приєднався в англійський футбол у серпні того ж року, коли «Пелас» підписав його. Став одним із небагатьох основних гравців команди в сезоні, коли «Пелас» понизився в класі. У «Пеласі» Германн відзначався голами в матчах чемпіонату проти «Шеффілд Венсдей»[2] і «Челсі», причому останній гол ненадовго привів «Пелас» до лідерства на Стемфорд Бридж[3]. Він також один раз відзначився голом у Кубку Ліги, проти «Торкі Юнайтед»[4].

«Брентфорд» ред.

У вересні 1998 року Германн вирішив піти в Футбольну лігу та пішов слідом за нещодавно звільненим головним тренером «Крістал Пелес» Роном Ноадесом до «Брентфорда», де Ноадес тепер став президентом та головним тренером. Приєднався до лондонського представника Третього дивізіону за рекордну на той час суму в 750 000 фунтів стерлінгів[5].

Відзначився 6-ма голами й допоміг «Брентфорду» виграти Третій дивізіон Футбольної ліги. У жовтні 1999 року за 2,5 мільйони фунтів стерлінгів перейшов до представника англійської Прем'єр-ліги ФК «Вімблдон», цей перехід залишався найдорожчим в історії «Брентфорда» до вересня 2014 року[6]. Проте за підсумками того ж сезону «Вімблдон» покинув вищий дивізіон. У футболці вище вказаного клубу відзначився одним голом, у поєдинку проти «Вест Гем Юнайтед»[7].

«Іпсвіч Таун» ред.

Перехід на суму 4,5 мільйона фунтів стерлінгів напередодні старту сезону 2000/01 років означав, що Грейдарссон став рекордним підписаним для новачка АПЛ «Іпсвіч Таун». Команда посіла п'яте місце в своєму першому сезоні в Прем'єр-лізі, завдяки чому отримала місце в Кубку УЄФА. Проте за підсумками наступного сезону «Іпсвіч» понизився в класі. Керівництво клубу вирішило зменшити кількість гравців, щоб заощадити скоротити витрати, але Германн відмовився від переходу в «Вест-Бромвіч Альбіон», який напередодні початку сезону 2002/03 років підвищився в класі — нібито через те, що «Вест Бром» запропонував йому значно меншу зарплату порівняно з тією, яку він отримував у «городян», а також через небажання боротися з командою за збереження місця в чемпіонаті[8]. У футболці «Іпсвіча» відзначався голами в матчах чемпіонату проти «Манчестер Сіті»[9] та «Вест Гем Юнайтед»[10], а також у поєдинку кубку УЄФА проти «Гельсінгборга»[11].

«Чарльтон Атлетік» ред.

У березні 2003 року перейшов з «Іпсвіча» до представника англійської Прем'єр-лізги «Чарльтон Атлетік». Підписав контракт на три з половиною роки, причому клуб заплатив за гравця 800 000 фунтів стерлінгів відразу, а також ще 100 000 фунтів стерлінгів, якщо за підсумком сезону 2003/04 років не понизяться в класі. Він зміг перейти до «Чарльтона» поза межами трансферного вікна Прем’єр-ліги, оскільки «Іпсвіч» перебував під адміністрацією, хоча й не мав права грати за клуб до завершення вище вказаного сезону.

Довів свою цінність для «Чарльтона» після того, як дебютував у програному (0:3) домашньому матчі проти «Манчестер Сіті». Пропустив лише п'ять матчів у своєму дебютному сезоні, а в наступні роки став гравцем основи.

«Портсмут» ред.

25 травня 2007 року скористався пунктом у своєму контракті з «Чарльтоном», який дозволяв йому піти вільним агентом, якщо клуб вилетить, і підписав 2-річну угоду з представником вищого дивізіону, «Портсмутом»[12]. 29 вересня відзначився першим голом за «Портсмут» у переможному (7:4) домашньому матчі Прем'єр-ліги проти «Редінга»[13]. Відзначився ще одним голом у наступні вихідні, у матчі проти «Фулгема»[13]. 20 квітня 2008 року отримав вилучення за фол останньої надії проти Даріуса Васселла в поєдинку проти «Манчестер Сіті» на стадіоні Сіті оф Манчестер, але сезон для ісландця закінчився успішно, оскільки після перемоги у фіналі (1:0) над «Кардіфф Сіті» на стадіоні Вемблі «Портсмут» виграв Кубок Англії[14].

Наступного сезону відзначився двома голами поспіль у матчах чемпіонату, проти «Ліверпуля» та «Манчестер Сіті». У грудні 2009 року відзначився першим голом у переможному матчі проти «Бернлі» (2:0). 27 березня 2010 року розірвав ахіллове сухожилля у виїзному матчі проти «Тоттенгем Готспур», через що залишився поза грою до кінця сезону[15]. Після матчу тренер «Шпор» та колишній тренер «Портсмута» Гаррі Реднапп заявив: «Гра була зіпсована через травму Германна. Хлопці сказали, що чули, як це сталося». Через цю травму Германн не зміг зіграти у фіналі Кубку Англії 2010 року.

Після вильоту «Портсмута» з АПЛ постало питання, чи залишиться Грейдарссон у клубі. Однак, 8 жовтня він підписав новий 1-річний контракт[16]. Більшу частину сезону 2010/11 років залишався на лаві запасних, оскільки менеджер Стів Коттерілл віддавав перевагу орендованому Карлу Дікінсону, але в завершальній частині сезону став основним гравцем, виграв конкуренцію в Дікінсона й 19 лютого 2011 року зіграв свій 500-й матч у чемпіонаті, проти «Барнслі»[17]. 8 липня підписав новий 1-річний контракт з «Портсмутом»[18].

«Ковентрі Сіті» ред.

14 січня 2012 року, після тривалої травми та обмеженої кількості ігрового часу, стало відомо, що Германн підпише 6-місячний контракт з іншою командою Чемпіоншипу «Ковентрі Сіті»[19]. Отримав травму лише після двох зіграних матчів і не зміг грати до кінця сезону.

Залишив команду наприкінці сезону 2011/12 років, коли у нього завершився термін дії контракту. За збігом обставин як «Ковентрі Сіті», так і «Портсмут» вилетіли з чемпіонату за підсумками вище вказаного сезону.

Перегляд у «Портсмуті» ред.

4 вересня 2012 року поширилися чутки, що Германн запропонує свої послуги «Портсмуту» і гратиме там задарма. Наступного дня чутку підтвердила місцева газета The News. У своїй онлайн-статті менеджер Майкл Епплтон заявив: «Германн прийде і тренуватиметься з нами наприкінці тижня, і ми побачимо його стан з точки зору фізичної підготовки. Він сказав мені, що хоче грати задарма, але ми будемо оцінювати його. Я, звичайно, не виключаю цього. Ми побачимо, наскільки він у формі, як і з будь-яким учасником перегляду». Герман планував зіграти в майбутньому матчі Першої ліги проти «Кроулі Таун», але через його призначення на посаду головного тренера рідного клубу ІБВ так і не зіграв.

Кар'єра в збірній ред.

Дебютував за національну збірну Ісландії в червні 1996 року в товариському матчі проти Кіпру, вийшовши замість Александру Гегнасона. Відтоді став основним гравцем збірної, зіграв 89 матчів[20] й капітаном команди наприкінці кар'єри.

Кар'єра тренера ред.

19 вересня 2012 року уклав угоду зі своїм рідним клубом ІБВ про те, щоб стати їхнім тренером на сезон 2013 року в Урвалсдейлді[21]. Запросив до команди воротаря національної збірної Англії та колишнього гравця «Портсмута» Девіда Джеймса, з яким ІБВ підписав контракт на сезон 2013 року. Потім провів три роки у «Фількірі», очолював чоловічу команду в сезонах 2015 і 2016 років, а в сезоні 2017 року — жіночу команду. У січні 2018 року його шляхи знову перетнулися з Девідомом Джеймсом, цього разу у клубі індійської Суперліги «Керала Бластерс», де після призначення Джеймса на посаду головного тренера ісландець став його помічником у тренерському штабі[22].

22 жовтня 2019 року призначений помічником Сола Кемпбелла у клубі Першої ліги Англії «Саутенд Юнайтед»[23]. 30 червня 2020 року, після пониження в класі клубу, Кемпбелл і його три помічники залишили клуб за взаємною згодою сторін[24].

Особисте життя ред.

Германн має четверо дітей, зокрема двоє хлопчиків від його нинішньої нареченої Александри Фанні Йоганнсдоттір[25], і дві дівчини, футболістки Іда Марін і Тельма Лоа, від його попереднього шлюбу з Рагна Лоа Стефансдоттір[26].

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Дивізіон Ліга Кубок Кубок ліги Інші Єврокубки Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
ІБВ 1993 Урвалсдейлд 2 0 0 0 — — — 2 0
1994 18 2 3 1 — — — 21 3
1995 18 1 1 0 — — — 19 1
1996 17 2 5 0 ? ? 1[a] 0 2 0 25 2
1997 11 0 3 1 ? ? — 0 0 14 1
Загалом 66 5 12 2 0 0 1 0 2 0 81 7
«Крістал Пелес» 1997–98 Прем'єр-ліга 30 2 4 0 2 0 0 0 0 0 36 2
1998–99 Перший дивізіон 7 0 0 0 3 1 0 0 0 0 10 1
Загалом 37 2 4 0 5 1 0 0 0 0 46 3
«Брентфорд» 1998–99 Третій дивізіон 33 4 2 1 0 0 3 1 0 0 38 6
1999–2000 Другий дивізіон 8 2 0 0 2 0 0 0 0 0 10 2
Загалом 41 6 2 1 2 0 3 1 0 0 48 8
«Вімблдон» 1999–2000 Прем'єр-ліга 24 1 2 0 0 0 0 0 0 0 26 1
2000–01 Перший дивізіон 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0
Загалом 25 1 2 0 0 0 0 0 0 0 27 1
«Іпсвіч Таун» 2000–01 Прем'єр-ліга 36 1 2 0 7 0 0 0 0 0 45 1
2001–02 38 1 2 0 1 0 0 0 6 1 47 2
2002–03 Перший дивізіон 28 0 2 0 3 0 0 0 3 0 36 0
Загалом 102 2 6 0 11 0 0 0 9 1 128 3
«Чарльтон Атлетік» 2003–04 Прем'єр-ліга 33 2 1 0 1 0 0 0 0 0 35 2
2004–05 34 1 3 0 2 1 0 0 0 0 39 2
2005–06 34 0 5 0 3 0 0 0 0 0 42 0
2006–07 31 0 0 0 2 0 0 0 0 0 33 0
Загалом 132 3 9 0 8 1 0 0 0 0 149 4
«Портсмут» 2007–08 Прем'єр-ліга 32 3 6 0 1 0 0 0 0 0 39 3
2008–09 23 2 2 0 1 0 1[b] 0 3 1 30 3
2009–10 17 1 5 0 1 0 0 0 0 0 23 1
2010–11 Чемпіоншип 28 1 1 0 0 0 0 0 0 0 29 1
2011–12 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 0
Загалом 102 7 14 0 3 0 1 0 3 1 122 8
Ковентрі Сіті 2011–12 Чемпіоншип 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 0
ІБВ 2013 Урвалсдейлд 4 0 0 0 0 0 — 3 0 7 0
«Фількір» 2014 Урвалсдейлд 0 0 0 0 0 0 — 0 0 0 0
Усього за кар'єру 513 26 49 3 29 2 5 1 17 2 610 34
  1. ↑ Матчі в Суперкубку Ісландії
  2. ↑ Матч у Суперкубку Англії

У збірній ред.

По рокам ред.

Матчі та голи по національній збірній та роках
Національна збірна Рік Матчі Голи
Ісландія 1996 3 0
1997 6 0
1998 8 0
1999 10 1
2000 7 0
2001 7 1
2002 5 0
2003 6 1
2004 8 0
2005 4 1
2006 6 1
2007 5 0
2008 7 0
2009 3 0
2010 1 0
2011 3 0
Загалом 89 5

Голи за збірну ред.

Рахунок та результат збірної Ісландії в таблиці подано на першому місці
Список голів Германна Грейдарссона за національну збірну
№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1 4 вересня 1999 Лаугардалсволлур, Ісландія   Андорра 2–0 3–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2000
2 24 березня 2001 Софія, Болгарія   Болгарія 1–0 1–2 кваліфікація чемпіонату світу 2002
3 11 червня 2003 Каунас, Литва   Литва 2–0 3–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2004
4 7 вересня 2005 Софія, Болгарія   Болгарія 2–0 3–2 кваліфікація чемпіонату світу 2006
5 2 вересня 2006 Белфаст, Північна Ірландія   Північна Ірландія 2–0 3–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2008

Досягнення ред.

ІБВ
«Брентфорд»
«Портсмут»
Індивідуальні
  •   Футболіст року в Ісландії (3): 1997, 2000, 2007
  •   Команда року за версією ПФА (1): Третій дивізіон 1998/99[28]
  • Зала Слави футбольного клубу «Іпсвіч Таун»: включений 2019 року[29]

Примітки ред.

  1. ↑ fotbollselvan – Hermann Hreidarsson, mittback i ... blogg.se. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 21 жовтня 2015.
  2. ↑ Sheff Wed 1 Crystal Palace 3. Sporting Life. 25 жовтня 1997. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 13 квітня 2010.
  3. ↑ Hadfield, Dave (11 березня 1998). Vialli double inspires Chelsea rout. The Independent. Процитовано 13 квітня 2010.
  4. ↑ Harling, Nick (25 серпня 1998). Hreidarsson scuppers battling Torquay. The Independent. Процитовано 13 квітня 2010.
  5. ↑ Brentford Football Club Official Matchday Magazine versus Hull City 07/05/05. 2005. с. 46.
  6. ↑ Forshaw completes Wigan move as Brentford receive record fee with Everton picking up sell-on. London 24. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  7. ↑ Tongue, Steve (26 грудня 1999). Hislop's error rescues Wimbledon. The Independent. Процитовано 13 квітня 2010.
  8. ↑ Hreidarsson snubs West Brom. BBC News. 13 серпня 2002. Процитовано 4 травня 2010.
  9. ↑ Ipswich give City the blues. BBC Sport. 25 листопада 2000. Процитовано 13 квітня 2010.
  10. ↑ Hammers sink Ipswich. BBC Sport. 28 жовтня 2001. Процитовано 13 квітня 2010.
  11. ↑ Ipswich battle through. BBC Sport. 1 листопада 2001. Процитовано 13 квітня 2010.
  12. ↑ Sinnott, John (25 травня 2007). Pompey sign defender Hreidarsson. BBC Sport. Процитовано 25 травня 2007.
  13. ↑ а б Матчі, які зіграв Hermann Hreidarsson у сезоні 2007/2008. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 15 вересня 2017.
  14. ↑ McNulty, Phil (17 травня 2008). Portsmouth 1–0 Cardiff. BBC Sport. Процитовано 17 травня 2008.
  15. ↑ Tottenham 2–0 Portsmouth. BBC Sport. 27 березня 2010. Процитовано 27 березня 2010.
  16. ↑ Hreidarsson signs new deal. Sky Sports. 8 жовтня 2010. Процитовано 8 жовтня 2010.
  17. ↑ Portsmouth vs. Barnsley – 19 fevereiro 2011. Soccerway. Процитовано 21 жовтня 2015.
  18. ↑ Portsmouth Football Club. Portsmouth F.C. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 21 жовтня 2015.
  19. ↑ Hermann Hreiðarsson á leið til Coventry. Процитовано 21 жовтня 2015.
  20. ↑ Iceland – Record International Players – Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation (англ.)
  21. ↑ Hemmi Hreiðars: Þetta er gullið tækifæri. Процитовано 21 жовтня 2015.
  22. ↑ Kerala Blasters assistant coach Hermann Hreiðarsson - There is work to be done. www.goal.com. 3 квітня 2018. Процитовано 13 грудня 2020.
  23. ↑ Southend appoint Campbell as manager. BBC Sport.
  24. ↑ Sol Campbell: Southend United manager leaves by mutual consent. BBC Sport. 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  25. ↑ Kristín María Þorsteinsdóttir (26 червня 2020). Hermann Hreiðars og Alexandra eiga von á barni nr. 2. Morgunblaðið. Процитовано 6 липня 2021.
  26. ↑ Kippir í kynið. Morgunblaðið. 17 червня 2017. Процитовано 6 липня 2021.
  27. ↑ McNulty, Phil (17 травня 2008). Portsmouth 1–0 Cardiff. BBC Sport. Процитовано 18 травня 2020.
  28. ↑ Hugman, Barry J., ред. (1999). The 1999–2000 Official PFA Footballers Factfile. Harpenden: Queen Anne Press. с. 352. ISBN 978-1-85291-607-7.
  29. ↑ Pearce, Steve (30 березня 2019). DeVos and Hreidarsson Honoured. Ipswich Town Official Website. Процитовано 30 березня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Германн_Грейдарссон&oldid=41797001