Герицій коралоподібний

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Гриби (Fungi)
Відділ:	Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ:	Agaricomycotina
Клас:	Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас:	Hymenomycetidae
Порядок:	Русулальні (Russulales)
Родина:	Герицієві (Hericiaceae)
Рід:	Герицій (Hericium)
Вид:	Герицій коралоподібний

Біноміальна назва

Hericium coralloides
(Scopoli) Persoon

Синоніми

Hydnum coralloides ^[1]

Hydnum coralloideum ^[2] Medusina coralloides ^[3] Merisma coralloides ^[4] Friesites coralloides ^[5] Friesites corallioides ^[6] Dryodon coralloides ^[7] Manina coralloides ^[8] Hydnum clathroides ^[9] Hydnum laciniatum ^[10] Clavaria madreporaeformis ^[11] Hydnum ramosum ^[12] Hericium reichii ^[13] Hydnum caput-ursi ^[14] Hydnum aciculare ^[15] Hydnum novae-zelandiae ^[16] Hydnum novae-zealandiae ^[17] Dryodon aciculare ^[18]

Посилання

Вікісховище:	Hericium coralloides
EOL:	133420
NCBI:	100756
MB:	120231
IF:	120231

Герицій коралоподібний (Hericium coralloides) — вид грибів роду герицій (Hericium).

Назва

Гриб класифіковано у 1794 році.^[19] В англійській мові називають «зубами ведмедя» (англ. bear`s head tooth).

Біологічний опис

Плодове тіло багаторазово коралоподібно розгалужене, гілочки до 1,5 см завтовшки, в обрисах наближається до сферичного або напівсферичного виду, 12-30 см в діаметрі, тіло розміром 10–50 см, на короткій ніжці, упруго-м'ясистий або волокнистий, білуватій або жовтуватій. Гілки здебільшого спрямовані вниз. Гілочки знизу та з боків укриті численними довгими (1–1,5 см), загостреними, прямими або злегка зігнутими, звисаючими донизу шипами одного кольору з плодовим тілом. Спори 4,5–6×4,6–5,5 мкм, округлі до кулястих, безбарвні. Споровий порошок білий. М'якуш білий, м'ясистий, з віком твердне, без особливого запаху, з слабким присмаком редьки. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у серпні–жовтні.

Життєвий цикл

Плодові тіла формуються в червні — вересні. Гриб викликає білу гниль деревини. Він може утворювати плодові тіла до 40 см в діаметрі.

Поширення та середовище існування

Європа, Кавказ, Сибір, Далекий Схід, Північна Америка, Південна і Південно-Східна Азія, Австралія.

Зустрічається переважно в дубових лісах, а також в ялинниках і сосняках з березою. Зустрічається у вигляді поодиноких плодових тіл. Може рости в лабораторних умовах.

Практичне використання

Гриб їстівний у молодому віці. Ламкий м'якуш гілок з часом стає міцним і не придатним до вживання, проте «голочки» залишаються їстівними^[20].

Природоохоронний статус

Включений до Червоної книги України (2009), Червоної книги Білорусі 2-го видання (1993). Охороняється в Литві, Латвії, Російської Федерації та Польщі.

На марках

Зображений на марках Білорусі 2010 року.

Примітки

↑ Scop., Flora carniolica 2: 472, no 1602 (1772)
↑ Batsch, Elenchus fungorum: 113 (1783)
↑ (Scop.) Chevall., Flore Générale des Environs de Paris 1: 279 (1826)
↑ (Scop.) Spreng., Caroli Linnaei systema vegetabilium 4(1): 496 (1827)
↑ (Scop.) P. Karst., Meddelanden af Societas pro Fauna et Flora Fennica 5: 41 (1879)
↑ (Scop.) P. Karst. (1879)
↑ (Scop.) P. Karst., Meddel. Soc. Fauna Fl. Fenn.: 15 (1881)
↑ (Scop.) Banker, Mycologia 4 (5): 276 (1912)
↑ Pall., Reise Prov. Russ. Reichs: 744, f. 3 (1773)
↑ Leers, Flora Herbornensis: 276 (1775)
↑ Retz., Suppl. Scand.: 19 (1779)
↑ Bull., Herbier de la France 9: t. 390 (1789)
↑ Opiz, Lotos: 256 (1851)
↑ Fr., Monographia Hymenomycetum Sueciae 2: 278 (1863)
↑ Sacc., Michelia 2 (6): 154 (1880)
↑ Colenso (1889)
↑ Colenso, Transactions of the New Zealand Institute 21: 79 (1889)
↑ (Sacc.) Bourdot, Bulletin de la Société Mycologique de France 48: 221 (1932)
↑ Hericium coralloides. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 2016-05-05T15:23:48+02:00.
↑ E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 310.

Джерела

Герицій коралоподібний у ЧКУ [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Hericium coralloides // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
Persoon, C.H. 1794. Neuer Versuch einer systematischen Eintheilung der Schwämme. Neues Magazin für die Botanik. 1:63-80
Юрченко Е. О. Hericium coralloides // Красная книга Беларуси, 2016. — URL [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Scop., Flora carniolica 2: 472, no 1602 (1772)

[2] Batsch, Elenchus fungorum: 113 (1783)

[3] (Scop.) Chevall., Flore Générale des Environs de Paris 1: 279 (1826)

[4] (Scop.) Spreng., Caroli Linnaei systema vegetabilium 4(1): 496 (1827)

[5] (Scop.) P. Karst., Meddelanden af Societas pro Fauna et Flora Fennica 5: 41 (1879)

[6] (Scop.) P. Karst. (1879)

[7] (Scop.) P. Karst., Meddel. Soc. Fauna Fl. Fenn.: 15 (1881)

[8] (Scop.) Banker, Mycologia 4 (5): 276 (1912)

[9] Pall., Reise Prov. Russ. Reichs: 744, f. 3 (1773)

[10] Leers, Flora Herbornensis: 276 (1775)

[11] Retz., Suppl. Scand.: 19 (1779)

[12] Bull., Herbier de la France 9: t. 390 (1789)

[13] Opiz, Lotos: 256 (1851)

[14] Fr., Monographia Hymenomycetum Sueciae 2: 278 (1863)

[15] Sacc., Michelia 2 (6): 154 (1880)

[16] Colenso (1889)

[17] Colenso, Transactions of the New Zealand Institute 21: 79 (1889)

[18] (Sacc.) Bourdot, Bulletin de la Société Mycologique de France 48: 221 (1932)

[19] Hericium coralloides. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 2016-05-05T15:23:48+02:00.

[20] E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 310.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]