Герасим (Боєв)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Єпископ Герасим (в миру Господин Янакиєв Боєв, 18 серпня 1914, Іваново, Болгарія — 25 травня 1995, Сливен, Болгарія) — єпископ Болгарської Православної Церкви, єпископ Браницький.
| Єпископ Герасим Господин Янакиєв Боєв | ||
| ||
|---|---|---|
| 12 листопада 1968 — 25 травня 1995 | ||
| Церква: | Болгарська православна церква | |
| Попередник: | Максим Болгарський | |
| Наступник: | Амвросій Доростольський | |
| ||
| 1971 — 1986 | ||
| Попередник: | Тихон Смоленський | |
| Наступник: | Іоан Гловиницький | |
| Альма-матер: | Софійська духовна семінарія, Богословський факультет Софійського університету | |
| Народження: | 18 серпня 1914 Іваново | |
| Смерть: | 25 травня 1995 (80 років) Сливен | |
Біографія ред.
Народився 18 серпня 1914 року в селі Іваново Преславської області зі світським ім'ям Господин Янакиєв Боєв. У 1915 році його сім'я переїхала до села Макак, де він отримав початкову освіту. Далі навчався в гімназіях в у селі Дивдядово та у місті Шумен. Восени 1930 року прийняли до Софійської духовної семінарії, яку закінчив у 1936 році.
Влітку того ж року вступив послушником до Рильського монастиря, де 14 листопада 1936 року митрополит Стефан Софійський, під духовним наставництвом єпископа Кирила Стобійського, постриг його в ченці під ім'ям Герасим.
З вересня 1936 року був студентом Богословського факультету Софійського університету, який закінчив 1940 року. У 1940—1941 роках ієродиякон Герасим був учителем-вихователем у Пловдивській духовній семінарії. Там 21 вересня 1941 у семінарському храмі святих Кирила і Мефодія висвячений в сан ієромонаха тодішнім настоятелем єпископом Никодимом Стобійським.
З кінця 1941 по 1942 рік ієромонах Герасим вивчав теологію в Старокатолицькому богословському факультеті в Берні, Швейцарія. Після повернення до Болгарії знову викладає у Пловдивській духовній семінарії. 26 червня 1949 року в Софійському кафедральному соборі Святої Неділі митрополит Кирило Пловдивський звів його в сан архімандрита.
З 10 лютого 1950 року архімандрит Герасим був настоятелем Бачковського монастиря, яким пробув до кінця липня 1951 року. Недовго в серпні та вересні того ж року був настоятелем Преображенського монастиря. З вересня 1951 року його призначили вчителем-вихователем і ефемером при Софійській духовній семінарії, на цій посаді залишався кінця серпня 1968 року. З 15 вересня 1968 року до осені 1971 року знову керує Бачковським монастирем.
17 листопада 1968 у Патріаршому соборі святого Олександра Невського він був висвячений на єпископа з титулом Браницький. З початку 1971—1972 навчального року єпископ Герасим Браницький був ректором Софійської духовної семінарії, займаючи цю посаду до кінця 1985/1986 навчального року. Про період духовного наставництва та учителювання він говорив так:
|
Милість велику Бог мені дав, поставивши мене учителем (Еф. 4:11) в наших духовних школах протягом сорока років. Дорогий дарунок від Бога - кожен мій учень, а особливо мої духовні сини. Щиросердно, я часто говорю їм: немає нічого дорожчого, ніж духовне дитя! Для мене духовні діти, народжені і зігріті з батьківською любов'ю в ім'я Христове, як Божий дар - найдорожчий скарб. У нього постійно моє серце від пробудження вранці до сну ввечері, тому що було сказано: "де скарб ваш, там буде і серце ваше" (Мат. 6:21) | 
|
[1].
Наприкінці 1986 року вийшов на спокій, після чого проживав в Сливенській митрополії.
Під час подій 1992 року, що призвели до розколу в Болгарської церкви та утворення «альтернативного» Синоду, співчував останнім, але в розкол не пішов[2].
Помер 25 травня 1995 в Сливені. Похований в Сливенському храмі Успіння Пресвятой Богородиці.
Література ред.
- Борис Цацов. Архиереите на Българската православна църква: Биографичен сборник. Принцепс, 2003. — ISBN 9548067757. — С. 313
Примітки ред.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20161116013816/http://synpress-classic.dveri.bg/20-2003/hram.htm Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] Мисията на семинарския храм «Св. Йоан Рилски» [Статии ЦВ]]
- ↑ Хайнц ГСТРЕЙН Церковные проблемы Болгарии [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]