Герасименко Михайло Петрович

Михайло Петрович Герасименко
Народився21 листопада 1902(1902-11-21)
Лебедин, Черкаська область
Помер26 листопада 1961(1961-11-26) (59 років)
Львів
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьісторик
Alma materКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Галузьісторія народного господарства і економічної думки України
ЗакладКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Посадазавідувач відділенням економіки Інституту суспільних наук АН УРСР
Науковий ступіньдоктор економічних наук
Відомі учніСтепан Злупко
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги»

Михайло Петрович Герасименко (21 листопада 1902, Лебедин — 26 листопада 1961, Львів) — український історик-економіст і педагог, доктор економічних наук (1961).

Біографія

ред.

Народився в селі Лебедин Чигиринського повіту Київської губернії (нині село Шполянського району Черкаської області) в селянській родині. У 19231926 роках навчався в Київському інституті народного господарства, в 1930 році закінчив аспірантуру при ВУАН.

В 19261934 роках — викладач, завідувач кафедри Київського інституту народного господарства та Київського інженерно-економічного інституту, в 19351941 роках — на економічній службі в організаціях системи харчової промисловості у місті Воронежі. Такі зміни відбулися тому, що у 1930 р. більшовицька кліка початку в Україні та, зокрема, в ВУАН активну ідеологічну і політичну чистку потенційно опозиційних режиму наукових сил — так званих націоналістичних і троцькістських елементів. Наказ № 105 по АФУ ВУАН від 17 грудня 1933 р.: «Звільнити з роботи у ВУАН Стайкевича І. М., Герасименка М. П. ….. як тих, що змикалися з класовими ворогами, шкодили та розвалювали роботу ВУАН» (Джерело: Ін-т рукопису НБУВ, фонд 33, № 2428). Тому у 1934 р. М. П.  Герасименко влаштувався на роботу в київський Цукровий науково — дослідний інститут, а в березні 1935 року, ховаючись від репресій, змушений був покинути Україну і виїхати до Воронежу. Таким чином, врятуватися вдалося — ціною зміни постійного місця проживання і своєї успішної науково — педагогічній діяльності в Києві.

Учасник другої світової війни. Бойові нагороди: орден «Червона зірка» (№ 1711999), медалі «За оборону Сталінграда», «За звільнення Варшави», «За бойові заслуги» (№ 631 899), «За взяття Берліну», «За перемогу над Німеччиною у Великій вітчизняній війні в 1941—1945 рр.».

В 19461952 роках — старший викладач, доцент, згодом декан економічного факультету Львівського торгово-економічного інституту, в 19521961 роках — завідувач відділу економіки Інституту суспільних наук АН УРСР. Спеціалізувався у сфері економіки, історії народного господарства і економічної думки України.

В 1949 році в Інституті економіки АН УРСР захистив кандидатську дисертацію «Особливості аграрного розвитку українських земель колишньої Галицької Русі в епоху феодалізму». У 1961 році — докторську дисертацію «Аграрні відносини в Галичині в період кризи панщинного господарства».

Автор праць:

  • Микола Коперник. Видатний економіст епохи раннього капіталізму. К., 1953;
  • Боротьба трудящих Західної України за возз'єднання з Радянською Україною. К., 1955;
  • 2-е вид. К., 1960 (у співавт.);
  • Аграрні відносини в Галичині в епоху кризи панщинного господарства. К., 1959;
  • Класи і соціальні групи в Галичині в кінці XVIII ст. // З історії західноукраїнських земель. Вип.2. К., 1957;
  • З літопису народного гніву // Жовтень. 1957. № 2;
  • Пауперизація і соціальне розшарування сільського населення в Галичині в першій половині XIX ст. // УІЖ. 1959. № 1.

Помер 26 листопада 1961 року у Львові. Похований на 19 полі Личаківського цвинтаря.

Джерела та література

ред.