Відкрити головне меню

Георг Петель (нім. Georg Petel , бл. 1601, Баварія — січень 1635, Аугсбург ) — мандрівний різьб'яр і скульптор першої третини 17 ст., доби раннього бароко, німець за походженням.

Георг Петель
Georg Petel
Georg Petel.jpg
Худ.Антоніс ван Дейк. Портрет скульптора Г. Петеля, бл. 1628 року.
Ім'я при народженні Georg Petel
Народився 1601(1601)
Вейлхейм, Баварія, Німеччина
Помер 1635(1635)
Аугсбург, Німеччина
Національність німець
Громадянство Німеччина
Жанр скульптура
Навчання в майстені різьбяра і ювеліра
Напрямок маньєризм, раннє бароко
Роки творчості 1517-1634
Вплив фламандське бароко і малюнки П.П. Рубенса
Працював у містах Рим, Антверпен, Аугсбург
Основні роботи дрібна пластика, фонтанна скульптура, скульптура для вівтарів

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Точної дати народження не збережено. Зазвичай її розміщають на зламі 1601-1602 років. Народився у містечку Вейлхейм, за 40 кілометрів на західний південь від міста Мюнхен. Батько був столяром. Батьки рано померли, і син залишився сиротою. Місцевий столяр Бароломеус Штейнле став його опікуном і став його першим вчителем у ремеслі. Згодом юнак став помічником у майстерні мебляра Крістофа Ангермайєра у місті Мюнхен, де також засвоїв навички обробки слонової кістки. Екзотичний для Західної Європи матерал був сировиною для ювелірних виробів. У юнака виявилися художні здібності, і він став майстром обробки слонової кістки.

Початок вимушених мандрівРедагувати

Початок вимушених мандрів молодого ремісника і різьбяра був обумовлений початком Тридцятирічної вйни і її жахами. З німецьких князівств, де точилися головні битви, почалась еміграція. Німеччину вимушено покинули Йоахим фон Зандрарт, Йоган Лісс, Йоган Шенфельд. Серед емігрантів був і Георг Петель, що перебрався у Фландрію. У місті Антверпен на початку 1620-х років вдбулась зустріч з лідером місцевих художників Пітером Паулем Рубенсом, що знав німецьку з дитинства. Представник стилю бароко, особа з помітною продуктивністю, Рубенс і його творчість справили сильне враження на німецького майстра. Згодилася і здатність Георга Петеля працювати зі слоновою кісткою. Місцеві майстри самі працювали з екзотичною сировиною, а частку ескізів для місцевих скульпторів створив і сам Рубенс.

Перебування в ІталіїРедагувати

Метою молодого митця стала Італія. Він дістався Італії через Францію. Прибув у Рим, що був тоді відомим центром стилю бароко і художньою школою для митців Західної Європи. В Римі старанно вивчав скульптуру античності і роботи сучасних йому майстрів. Серед знайомих цього періоду — фламандці Антоніс ван Дейк (художник) та Франсуа Дюкенуа (скульптор). Відомо, що Петель два роки (1622-1624) мешкав і працював у місті Генуя,де виконував замови багатіїв міста, головних споживачів аристократичного за спрямуванням мистецтва бароко. Представником аристократичного напрямку у бароко став і скульптор Георг Петель, що не покидав працювати з виробами зі слонової кістки. Майстерність її обробки сприяли його авторитету як одного з найкращих майстрів-ювелірів. Водночас він працював з деревиною і з бронзою як фаховий скульптор.

Саме Георг Петель працював над монумент Фердинандо І Медічі у місті Ліворно на площі Дарсена, де працював і скульптор-італієць П'єтро Такка. 1624 року він покинув Італію і знову прибув у Антверпен, де знову відвідав майстерню Рубенса.

Останні рокиРедагувати

Наприкінці 1624 року він перебрався у Німеччину. Оселився у місті Аугсбург, де десятиліттями функціонував скульптурний та ювелірний центр німецьких князівств. Аугсбург міг забезпечити замовами і молодого ще тоді Петеля. Серед творів цього періоду — фонтанні скульптури, скульптури розіп'ятого Христа для церков, погруддя П.П. Рубенса, створене в стилі скульптур Лоренцо Берніні.

Скульптор Петель помер у січні 1635 року на 34 році життя.

Галерея обраних творівРедагувати

 
Георг Петель. «Нептун», фонтанна скульптура, бл. 1629 р.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Alfred Schädler, Eva Langenstein, und Peter Volk, 'Georg Petel: Barockbildhauer zu Augsburg' (1985)
  • Theodor Müller und Alfred Schädler, 'Georg Petel' (Published - 1964)