Будинок Рубенса (Rubenshuis, англ. Rubens House) — муніципальний музей міста Антверпена, присвячений життю і творчості уславленого художника 17 століття Пітера Пауля Рубенса з частковим відтворенням його інтер'єрів та мистецьких колекцій.

Музей Будинок Рубенса Pictogram infobox palace.png
Rubenshaus.JPG
51°13′02″ пн. ш. 4°24′34″ сх. д. / 51.21722222224977372° пн. ш. 4.4094444444721779° сх. д. / 51.21722222224977372; 4.4094444444721779Координати: 51°13′02″ пн. ш. 4°24′34″ сх. д. / 51.21722222224977372° пн. ш. 4.4094444444721779° сх. д. / 51.21722222224977372; 4.4094444444721779
Тип Квартира
музей[1] і будинок художниківd
Країна Flag of Belgium.svg Бельгія[1]
Розташування Бельгія Wapper, 9-11, 2000 Антверпен, Бельгія
Адреса 2000[1] Q2548899?
Стиль Архітектура Відродження
Архітектор Пітер Пауль Рубенс
Засновник Пітер Пауль Рубенс
Засновано відкритий у 1946 р.
Відкрито 1946
Сайт rubenshuis.be
Будинок Рубенса. Карта розташування: Бельгія
Будинок Рубенса
Будинок Рубенса (Бельгія)

Джерела:

  • CMNS: Будинок Рубенса у Вікісховищі

    ІсторіяРедагувати

    Рубенс вісім років прожив в Італії. Починав як художник-іноземець в Венеції. Але трохи перегодом отримав посаду придворного художника при дворі герцога Мантуї. Стосунки з вельможним меценатом були непогані (враховуючи шляхетність володаря і нешляхетність Рубенса як слуги), що дало можливість подорожувати містами Італії і вивчати твори своїх попередників. Герцог довірив Рубенсу у 1603 р. дипломатичний візит до двору короля Іспанії Філіпа ІІІ, від милостей якого на той час залежала і Фландрія, батьківщина художника.

    Ще за часів перебування в Італії Рубенс виявив зацікавленість в архітектурі. Свідоцтвом цього став твір - альбом «Палаци Генуї», надрукований у 1622 р.

    Будівництво власної оселіРедагувати

     
    Парадний двір будинку Рубенса

    У 1609 р., під час перебування в Антверпені, Рубенс узяв шлюб з Ізабеллою Брант. Добре склалася тут і його кар'єра, він був прийнятий на службу до намісників іспанського короля у Фландрії з правом проживання поза двором своїх меценатів. На хвилі стабільного матеріального успіху у 1610 р. він і розпочав будівництво власного будинку, що переводило теоретичну зацікавленість в архітектурі у реальну площину.

    Він придбав будинок з ділянкою землі (нині вулиця Wapper, 9-11), який перебудував за власним смаком з урахуванням італійського досвіду та архітектури палаців бароко, особливо Генуї. Фасад на вулицю залишений у звичних формах багатої бюргерської оселі. Перебудови були здійснені на фасадах парадного двору, на фасаді майстерні. Ділянка землі була розпланована як невеликий сад з пишною, декоративною аркою в стилістиці фламандського бароко.

    Оселя наповнювалась колекціями художника, де були:

    • антична скульптура
    • камеї, гобелени та твори ужиткового мистецтва
    • власні картини, що не підлягали продажу
    • картини художників-попередників
    • збірка картин сучасних майстрів
    • меблі 17 століття тощо.

    Рубенс житиме тут до власної смерті. Збережена і каплиця родини Рубенс в церкві Св. Якова в Антверпені.

    Заповіт і аукціонРедагувати

    Рубенс склав заповіт незадовго смерті, по якому мистецька колекція підлягала розпродажу та розділу отриманих грошей між другою дружиною митця та дітьми. Опис колекції зафіксував наявність:

    Свою колекцію античних мармурових скульптур ще у 1926 р. він продав англійцю герцогу Букінгему. Заради нових пам'яток античного мистецтва Рубенс віддав частку своїх картин і гобелени власного зібрання.

    Картини з оголеною натурою по смерті чоловіка друга дружина Рубенса намагалася спалити, але її умовили продати їх, що давало гроші і вигідно позбавляло жінку від клопоту з ними. Тобто, ще за життя Рубенса частка колекцій змінила своє перебування. А по смерті митця була розпродана і перейшла до власників в різні країни.

    Картини з колишньої збірки РубенсаРедагувати

    По смерті РубенсаРедагувати

    Будинок був проданий і за століття декілька разів міняв своє призначення, втрачаючи оздоби інтер'єрів, меблі, скульптури, рослини і розпланування саду.

    Створення музейного закладуРедагувати

    У 20 ст. перебудований будинок придбав муніципалітет з метою створення музею Рубенса. З 17 століття оригінальними залишились лише двері та декоративна арка в саду. За старими планами та гравюрами були відтворені деталі та оздоби фасадів. Інтер'єри насичені автентичними меблями 17 століття та картинами сучасників Рубенса чи його учнів і помічників. Музей відкрито у 1946 р.

    Відтворити первісні колекції Рубенса нема ніякої можливості через їх перебування за кордонами Бельгії. До того ж, вони неодноразово змінили власників, а частка - вже надбання супермузеїв світу, серед яких -

    Колекції музеюРедагувати

     
    Георг Петель, «Гріхопадіння Адама і Єви». Будинок Рубенса, Антверпен.

    В музеї мало меморіальних речей, предметів з колекцій Рубенса, тому він досить мало предстає як музей меморіальний. Правда, заклад отримав два портрети Бартоломеуса Рубенса та Барбари Арентс( діда та баби Рубенса, художник - Якоб Клас ван Утрехт ). В експозиції - ескізи майстра, портрети, копії його картин.

    Серед картин митця - є автопортрет. Представлені меблі 17 ст, картини попередників і сучасників майстра. Будинок Рубенса позіціонує себе як центр вивчення мистецтва Фландрії від середньовіччя до бароко.

    У 2010 р. музей придбав чотири нові картини на умовах довготривалого кредиту, де є й твори Рубенса та його майстерні.

    ДжерелаРедагувати

    • Сборник «Питер Пауль Рубенс. Письма, документы, суждения современников», автор-составитель Егорова К. С. М, «Искусство», 1977
    • «Художник», сентябрь, 1990

    ПосиланняРедагувати

    Див. такожРедагувати

    1. а б в г https://erfgoedkaart.be/?id=12248