Генріх Панофка
Генріх Панофка (нім. Heinrich Panofka; 3 жовтня 1807) — німецький скрипаль, композитор і музичний педагог. Брат археолога Теодора Панофки.
| Генріх Панофка | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 жовтня 1807[1][2][3] Бреслау, Королівство Пруссія[4][2][3] |
| Помер | 18 листопада 1887[1][2][3] (80 років) Карлсруе, Німецька імперія або Флоренція, Королівство Італія[2][4][3] |
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | скрипаль, композитор, вокальний педагог |
| Відомі учні | Агренєв-Слов'янський Дмитро Олександрович |
| Знання мов | французька[1] |
| Брати, сестри | Theodor Panofkad |
| Автограф |  |
Біографія
ред.Почав навчатися музиці у рідному місті, однак потім за наполяганням батька вступив на юридичний факультет Університету Бреслау. Надалі, однак, захоплення музикою взяло верх, і Панофка перебрався до Відня, де займався під керівництвом Йозефа Майзедера. У 1827 році з успіхом дебютував як соліст і протягом декількох років гастролював по Німеччині. У 1831 році він оселився у Берліні, працюючи переважно як музичний журналіст, у 1834 році переселився до Парижа, де грав в Оркестрі концертного товариства Паризької консерваторії, продовжував займатися журналістикою (співпрацюючи в тому числі з «Новою музичною газетою»), а одночасно вчився співу в Марко Бордоньї. У 1842 році разом із Бордоньї заснував Академію любителів співу, після її закриття в 1847—1852 роках працював у Лондоні як вокальний педагог, диригент і хормейстер. Повернувшись у Париж, займався переважно педагогічною діяльністю; з 1866 року і майже до самого кінця життя працював у Флоренції, де у нього, зокрема, брала уроки Медея Фігнер.
Автор методичних посібників із вокального мистецтва «Практичний підручник співу» (англ. The Practical singing tutor; Лондон, 1852), «Мистецтво співу» (фр. L'art de chanter; Париж, 1853), «Вокальна азбука» (фр. Abécédaire vocal; Париж, 1858), довідника вокалістів-сучасників «Голосу і співаки» (фр. Voix et chanteurs; Париж, 1870), ряду концертних творів. Домашній альбом Панофки, що містить автографи Бетховена, Шуберта, Ліста, Берліоза і багатьох інших музичних знаменитостей, був факсимільно опублікований у 2007 році.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Г. Риман Панофка // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 986–987.
- ↑ а б в г д Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116023236 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
ред.- Heinrich Panofka: Ein musikalisches Stammbuch. Faksimile, 2 Bände, hrsg. von Eva-Brit Fanger, Tutzing: Hans Schneider, 2007
- Alfred Baumgartner: Propyläen Welt der Musik – Die Komponisten – Ein Lexikon in fünf Bänden. Band 4, Propyläen Verlag, Berlin 1989, ISBN 3-549-07830-7, S. 250.